Нині для аграріїв з усієї України актуальним залишається питання розвитку зрошення та тарифів на подачу води на зрошення у 2021 році. Саме тому аграрії-водокористувачі провели конструктивний діалог з представниками влади, Держводагентством, обговоривши механізми подальшої співпраці.
Свої напрацювання по цих питання представлено ГС «Асоціація об’єднання водокористувачів» та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» під час регіональних зборів на Херсонщині.
Boлoдимиp Xвocтoв, голова «Acoцiaцiї об’єднaння вoдoкopиcтувaчiв» та пpeдcтaвництвa BAP у Xepcoнcькiй oблacтi наголосив, що зрошення – це потужний сучасний тренд для України, насамперед Херсонщини. Вдалося зберегти більше 320 тис гектарів зрошуваних земель. Але ті формати управління водою, взаємовідносини з державою, потребують змін.
«Щороку нам оголошували тарифи на воду, калькуляція та формування яких була зовсім незрозумілою. Особлива подяка керівництву країни, що змінили голову Держводагентства. Це вперше в історії, коли ми напряму співпрацюємо з профільною структурою, нас чують, до нас прислухаються. Держводагентство підтримало наші законодавчі ініціативи, зокрема важливий для аграріїв законопроєкт №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який знаходиться у профільному комітеті, і буде найближчим часом винесений в сесійну залу. – Сподіваємося на підтримку наших ініціатив у парламенті народними депутатами від Херсонщини. І окрема подяка, Володимиру Іванову, що відстоює інтереси аграріїв у залі Верховної Ради», - сказав Володимир Хвостов.
Він також зазначив, що наразі з Держводагентством обговорено формування тарифу на забір води для поливу сільгоспкультур, а також підписання меморандуму про взаєморозуміння між їх структурою та ГС «Асоціація об’єднання водокористувачів».
«Конструктивний діалог надзвичайно важливий для забезпечення ефективної роботи зрошувальних систем та забезпечення урожаїв сільгоспвиробників. Наші домовленості – залишити тариф на зрошенні на рівні минулорічних за умови збільшення споживання води на 10 відсотків від минулорічного та провести аудит, щоб визначити системний, обґрунтований та прозорий тариф, який діятиме і на майбутні роки», - акцентував голова «Acoцiaцiї об’єднaння вoдoкopиcтувaчiв» та пpeдcтaвництвa BAP у Xepcoнcькiй oблacтi.
Що стосується проєкту меморандуму, то у документі йдеться про зобов’язання водокористувачів та Держводагентства щодо нового формату співпраці. Оскільки споживання води водокористувачами-підприємствами було знижена на 20% протягом останніх років, вони зобов’язуються збільшити споживання води на 10%, що дасть змогу збільшити площі вирощування водоспоживаючих культур, а саме сої та кукурудзи. Також передбачається проведення спільного аудиту господарської діяльності районного УВГ з метою встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги водогосподарських організацій.
Законодавчі напрацювання ВАР щодо розвитку зрошення в Україні на зустрічі з аграріями представив Денис Марчук, заступник голови асоціації Всеукраїнської Аграрної Ради, який підкреслив, що розвиток зрошення дасть можливість збільшити урожайність на поливних землях, а це у свою чергу збільшить надходження до місцевих та державного бюджетів.
«Сьогодні в Україні під зрошенням залишилось близько 500 тис. га землі із понад 2 млн га, які Україна мала на початок незалежності. Це мізер, враховуючи потенціал, який можна було б розвивати. Для розвитку зрошувальних систем, потрібно показати стимул для внутрішнього інвестора. І цей стимул якраз і полягає у прийнятті законопроєкту № 5202 про Об’єднання водокористувачів. Ці організації, до яких увійдуть агровиробники, зможуть брати на баланс об’єкти меліоративної системи нижнього рівня та інвестувати у них як власні кошти, так і залучати їх від інвесторів», - пояснив Денис Марчук.
Відтак, розвиток зрошення в Україні є надзвичайно затребуваним та має великий потенціал. Тож потрібно не просто слухати голос аграріїв, водокористувачів, а й прислухатися до їх ідей, пропозицій та чути їх.
Аліна ДМИТРІЄВА
