Деградація освіти на Херсонщині

Деградація освіти на Херсонщині
Херсонщина за крок від освітньої катастрофи - кожен четвертий випускник сільських шкіл області минулого року не спромігся скласти підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання знань.

І відповідно, втратив право продовжувати освіту, чи то воно виявилося непотрібним. З-поміж інших 73 відсотки вчорашніх школярів отримали занизькі бали, котрі теж перекривають шлях до вишу.

Тривожний сигнал від депутатів

Такі-от сумні підсумки деградації освіти на Херсонщині озвучив на засіданні профільної комісії облради її голова, ректор Херсонського державного університету, Олександр Співаковський.

«Це катастрофа. Та як не прикро, і без того невтішна ситуація може ще погіршитися, коли школи розділять на початкові, гімназії та ліцеї, де зосередять підготовку майбутніх абітурієнтів. Невідомо, скільки доведеться учням з віддалених сіл до тих ліцеїв діставатися. Якщо дорога забиратиме по три години в один кінець, і для того, аби вчасно дістатися на заняття, треба буде вставати о шостій ранку, ніякої активності на уроках від дитини не дочекаєшся – вона там спатиме, — застеріг професор Олександр Співаковський.

– Складається враження, що обласне управління освіти слабко уявляє критерії, які школи підходять для створення на їх базі ліцеїв. І з точки зору їх фізичної доступності, і з точки зору наявності підготовлених педагогів. Якщо у ліцеї математику викладатиме за сумісництвом вчитель фізкультури, то для чого такий ліцей?».

Члени комісії зійшлися на думці, що для підготовки реформування навчальних закладів не завадила інтерактивна карта. На якій були б позначені всі 396 шкіл краю, причому з вичерпною інформацією про педколектив, кількість учнів, бюджетне фінансування тощо. Таку карту управління освіти і науки попросили підготувати вже до 1 квітня. А присутня на засіданні виконувач обов’язків начальника управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації Тетяна Юшко запевнила, що розробка інтерактивної мапи вже ведеться.

Дамо, щоб було? Забудьте!

Видатки на потреби освіти Херсонщини у поточному році складають 672 мільйони 189 тисяч гривень. Це з бюджету краю. А вкупі з державною субвенцією буде близько мільярда гривень. Сума ніби вражаюча, та потреб у педагогів стільки, що на всі запити не вистачає. Тому кошти треба розподіляти так, аби вони працювали із максимальною ефективністю. І контролювати, як їх витрачають – не просто «дали, щоб було».

Причому стосується це не тільки асигнувань на «комуналку», шкільні автобуси та зарплати, наполягають депутати облради нової каденції. Скажімо, підвищити рівень знань шкільних випускників та потенціал людського капіталу (ще три роки тому на Херсонщині розробили однойменну програму) можна тільки через зростання професійної майстерності педагогів. І їх кваліфікацію підвищують на базі Херсонської академії неперервної освіти. Ця комунальна структура також фінансується з обласного бюджету – торік на її утримання виділили 16 мільйонів гривень, цьогоріч – вже 21,5 мільйона. Але…

«Нам невідомо, яка віддача від цих коштів. В облуправлінні освіти і науки на запит відповідають, що «статистика не ведеться», «управління не здійснює діяльності щодо визначення критеріїв оцінювання якості та доступності надання педагогічним працівникам послуг з підвищення кваліфікації. Тобто гроші платників податків вкладаємо, а результат цих інвестицій невідомий. Так бути не повинно, — переконує голова профільної комісії Олександр Співаковський.

– На моє переконання, у цій сфері також треба формувати ринкові правила, відкривати ринок. Ми тільки за те, щоб існував такий поважний заклад, як Херсонська академія неперервної освіти. Та чому послугу з підвищення кваліфікації повинна надавати тільки ХАНО? У нас є чудовий фізико-технічний ліцей, і на його базі можна було б розгорнути, наприклад, курси з фізики».

Не залишитися біля розбитого корита

Повернути дітям інтерес до навчання, а вчителям – мотивацію для успішної роботи є невідкладним завданням. Як для суспільства, так і для громад Херсонщини, нагадали в постійній комісії облради з питань розвитку людського капіталу, міжнаціональних відносин, науки, культури, освіти і свободи слова. Чи є цьому завданню альтернатива?

Аякже! Вона… у Польщі. Сусідня держава вже розробила готова запропонувати українцям сім мільйонів робочих місць. Для наших громадян пом’якшують не тільки умови працевлаштування – запрошують вчитися у тамтешніх гімназіях, надають стипендії українським студентам вишів. І якщо наша молодь не отримає можливостей навчання за європейськими стандартами вдома, то просто виїде за кордон.

А Херсонщина залишиться «біля розбитого корита», якщо залишиться взагалі. «Дуже не хотілося б за кілька років почути: «Дякуємо, але Херсонської області більше не буде – приєднуємо її до Одещини» — чи то жартома, чи всерйоз підсумовує ректор ХДУ, депутат Олександр Співаковський.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Фото автора.
На знімку: засідання постійної комісії Херсонської облради з питань розвитку людського капіталу.

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів