Він розказує, що зразки, про які залишились записи, були створені десь двісті років тому: "Взагалі вважається, що чумаки їздили з цими іконами по сіль, рибу і це були як такі похідні обереги". Як розказує Андрій Лопушинський, він захотів відтворити створення такої ікони. Купив камбалу на Азовському морі, почистив і сушив десь півроку.
Потім звернувся до художниці Оксани Оснач. І за три тижні з'явилась перша сучасна ікона на камбалі: "Наразі зразків в Україні ми не маємо. Тож довелось випробовувати технологію і експериментувати. Я ґрунтую шаром однорідної фарби. Останнім часом ще наношу шар золотої фарби. Це допомагає виявити фактуру", - говорить художниця Оксана Оснач.
На сьогодні таких ікон Оксана Оснач намалювала 11. Художниця розказує, що використовує техніку олійного живопису: "Я малювала ікону на маленькій камбалі. І розмір оченят янголів, Божої Матері співпадав з розміром лушпиння. Дуже складно. Буває така кришечка в голові риби і треба вирішувати - де буде голова святого".
В процесі роботи художниця звернулась і до гіпсового варіанту. Наприклад, картина під назвою "Херсонський мамай" зроблена на гіпсі і буде подарована Андрію Лопушинському.
А ще художниця спробувала намалювати на камбалі українське село часів чумаків: "Хотілось зобразити того персонажа і створити таку народну картинку і винуватця цієї історії – чумака, який на своєму возі мав такий оберіг", - говорить художниця.
