Зокрема, у Каховці з такого приміщення райрада виселяла журналістів через суд. В інших районах творчим колективам, які перейшли «на вільні хліби» встановлювали вартість оренди будівель на комерційних засадах, та ще й припиняли сплачувати кошти за розміщення інформації про діяльність органів виконавчої влади й місцевого самоврядування.
Внаслідок цього видання припиняли вихід «у папері», та переходили на електронну версію. На цьому прикрому тлі вигідно вирізняється стан справ у Каланчацькому районі, де села створили одну з найбільших у краї об'єднаних територіальних громад.
Тут редакція районної газети «Слава праці» досі орендує комунальну нерухомість. Але ставку орендної плати для неї встановили символічну – одну гривню на рік. І змінювати її у сторону підвищення не збираються, запевняє голова Каланчацької ОТГ Володимир Зінчук. І навіть більше: розміщувати у «районці» новини про свою роботу об'єднана територіальна громада продовжує, витрачаючи на це від п'яти до десяти тисяч гривень на місяць, каже Володимир Калинович.
Сума наче невелика, але вона дозволяє підтримувати редакцію, яка й виживає за рахунок і такої, і комерційної реклами. Загалом, ставлення до місцевих ЗМІ у районах нині є своєрідним тестом на демократію, невід'ємною частиною якої і є засоби масової інформації. Якщо газети «заганяють у глухий кут» — це означає, що демократією тут і не пахне.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий День"
