У них на МПО хронічно відсутні кошти. Та виявляються, проблеми у нас тепер не лише з коштами, а й із водою на гасіння пожеж. Якщо вогнеборці спустошать свою автоцистерну на 2,3 тисячі літрів (її зазвичай вистачає на лічені хвилин роботи), заправити її знову може бути просто ніде.
Так, обстеження джерел пожежного водопостачання в одному лише Білозерському районі краю виявило жахливу картину. Тільки половину з 87 тутешніх водонапірних веж спромоглися облаштувати спеціальним водозабором для автоцистерн, а з 343 пожежних гідрантів на вулицях чи на території установ і підприємств придатні до експлуатації всього-навсього 24. Та й до них ще треба дістатися, а це можливо далеко не всюди.
Адже у самому райцентрі Білозерка, та в десятках інших сіл під'їзди до джерел пожежного водопостачання без твердого покриття. Варто пройти дощу – і грунтова дорога перетворюється на суцільну баюру, що її навіть вантажівка подолати не здатна.
За порушення протипожежних норм і правил сільських голів та керівників установ, звісно, штрафують. Хоча порушникам простіше сплатити мізерний штраф у 340 гривень і зітхнути з полегшенням, аніж витрачати десятки й сотні тисяч на ремонт гідрантів, реконструкцію водонапірних веж тощо.
У Білозерському районі Херсонщини навіть відсутній облік джерел водопостачання як такий, і в цьому є вина також районної влади. Та коли у селі запалає чиясь хата, керівники місцевого самоуправління разом із земляками не втомлюються лаяти пожежних: і їхали довго, і вилити на вогонь у них було нічого.
Та це якраз той самий випадок, коли у чужому оці пилинку помічають, а в своєму колоди не бачать.
