Ще восени 2015 року з Павлопільського водосховища на Донеччині до Дніпровського виробничо-експериментального осетрового риборозвідного заводу під Херсоном подалі від обстрілів евакуювали племінне стадо осетрів та білуг. Але річний термін договору про тимчасове утримання рідкісних риб уже три місяці як сплив. І надалі підприємство надавати їм прихисток не може.
— Для «гостей» з Донеччини надали два штучні ставки площею по два гектари кожен. Але нині завод збільшив своє поголів'я стерляді, і водойми потрібні для утримання 120 плідників, від яких ми плануємо отримати додатково двісті тисяч особин «царської риби» для випуску у дику природу. Тож зацікавлені у поверненні осетрів або на місце попереднього перебування, або деінде, — каже директор Дніпровського осетрового заводу Віталій Плугатарьов.
Риборозвідна дільниця у Волноваському районі Донеччини прийняти осетрів та білуг може, але об'єкт перебуває у «сірій зоні» — туди летять міни та снаряди. Тож підприємство «Донфільтр», яке опікується дільницею, не бачить іншого виходу, окрім як звернутися до ОБСЄ з проханням створити тут одну із «зон тиші».
Осетри шукають прихисток
Для повернення додому червонокнижних «біженців» потрібне втручання міжнародних організацій.