«Ці півтора десятка гектарів — мій та синів земельні паї. Зрошення на них немає, але врожаї озимих раніше отримували непогані.
Та на біду, ділянка — біля адміністративного кордону з Кримом. І щойно його окупували, прикордонники кинулися облаштовувати загородження: нарили траншеї, кинули колючий дріт.
Тож обробляти ділянку я досі не можу, але справно плачу за неї земельний податок — по 220 гривень з гектара. Куди з цього приводу не звертався — ніде не почув відповіді: чому держава, яка використовує паї, за них не платить, ще й нам збитів завдає», — бідкається Аркадій Леонідович.
І він не один такий. Сільський голова Чонгара Галина Коваль каже, що під лінію розмежування окупантів та українських прикордонників і військових потрапило загалом майже півсотні гектарів ріллі, яка перебуває у розпорядженні громади. Раніше тут гарно росли озима пшениця та ячмінь. Однак тепер власники доходу з неї отримати не можуть, а от від земельного податку їх ніхто не звільняв.
І це не тільки у Чонгарі. За даними Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України, у межах Каланчацького та Чаплинського районів області є 31 земельна ділянка, де розміщено захисні інженерно-технічні споруди, пункти спостереження та бойові позиції.
Прикордонники просять передати їх у відання ДПСУ, але чиновники органів місцевого самоврядування зволікають, посилаючись на те, що в законах процедуру «не виписано». А власники паїв просять або сплатити їм компенсацію за втрачені поля, або надати інші землі. Та хто саме повинен це робити — також не зрозуміло.
Справа дійшла навіть до обговорення на обласній раді оборони. Голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв підтримку пообіцяв. «Не можна саботувати це питання. Наші військові віддають свій борг державі, а держава у свою чергу для них повинна створити відповідні умови», — переконаний очільник Херсонщини.
Та як саме це зробити — питання відкрите. Схоже, зі статусом землі під захисні споруди розбиратимуться ще довше, ніж з облаштуванням інфраструктури на контрольно-пропускних пунктах в'їзду-виїзду вздовж адміністративного кордону з Кримом. Щоб підвести електрику, встановити вагончики та шлагбауми, налагодити сякий-такий побут для прикордонників та митників, знадобилося майже два роки. Це при тому, що на кожному засіданні ради оборони Херсонщини говорили, що роботи потрібно завершити якнайшвидше...
