Павло Потоцький
Громадський діяч, політик

Спогади про День Незалежності

Спогади про День Незалежності
Своїми спогадами про День проголошення Незалежності України поділився громадський діяч, політик, депутат Олешківської міської ради Павло Потоцький:

- В кожного свої спогади про незалежність нашої держави, якій у цьому році виповнилося 30 років. Вирішив написати, як все це пам'ятаю я.

В дитинстві кожне літо я проводив у звичному селі Дудчани Нововоронцовського району Херсонщини. Це місце гарних краєвидів на березі річки Дніпро. Згадуючи останні дні літа 1991 року, які вже наближали новий навчальний рік, мені на той час було вже 10 років, мій дідусь Славич Володимир Миколайович був дуже стурбований подіями, які почали відбуватися наприкінці серпня 1991 року в м. Москві, а саме введення надзвичайного стану, усунення Президента СРСР Михайла Горбачова та створення Державного Комітету з надзвичайного стану, більш звичного для нас на той час за назвою «захоплення влади ГКЧП».

Окремо хочу написати про свого дідуся, який як ніхто відчув на собі жорстокість та безжалісність радянського режиму. В 1951 році примусово депортований разом з родиною із Дрогобицької області Нижньоустріцького району до Нововронцовського району. Зараз територія Польщі. З території де ріс ліс, гриби та ягоди моя рідня потрапила в степ. Без майна, худоби яке наживалося не один десяток років, а лише з особистими речами які було дозволено взяти з собою у поїзд з товарними вагонами.

Повернуся знову до серпня місяця 1991 року. Не знаю чому, можливо по телевізору чи радянському радіо інформації про всі ці події було або мало, або взагалі не подавалося, мій дідусь завжди слухав свою радіолу і канал радіо Свобода із США. Саме звідти ми дізнавалися всі ті бурхливі новини з Москви та Києва.

Через декілька днів після введення надзвичайного стану, дідусь після чергового прослуховування радіоли з великою радістю повідомив нам, того серпневого дня 24 числа 1991 року на позачерговій сесії Верховної ради України було прийнято Постанову та Акт проголошення незалежності України. Відтоді Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду.

Пригадуючи це повідомлення дідуся, тепер через 30 далеких років, я все більше розумію, яка це радість була для нього, хоча він і намагався бути стриманим, радянський режим фактично припинив своє існування, а його мрія про незалежність нашої держави нарешті здійснилася…

Тепер через багато років після цієї події, коли дідуся вже не стало, я все більше розумію його почуття і радість без перебільшення видатного Дня в історії нашої Незалежної держави. Впевнений що цього дня він чекав все своє життя, - згадує Павло ПОТОЦЬКИЙ.


- Ми отримали у цей День найголовніше - право жити і працювати в незалежній державі. У нас з'явилися наші символи герб та прапор. Український гімн, який співає вже мій молодший 5 річний син.

Тож вітаю усіх з цією видатною датою 30 річчям Незалежності нашої держави - України. Бажаю усім міцного здоров'я, благополуччя, достатку і нехай запанує мир в нашій державі!
© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів