На великих степових просторах графа Ф.С. Мордвинова паслися тисячі овець та росла золотава пшениця. На цих же просторах було багато скіфських і сарматських поховань — курганів. Ці кургани допомагали пастухам стежити за отарами. Вони ж ховали велику таємницю поколінь, що жили на цих землях.
Старший син великої мистецької сім'ї Д.Ф.Бурлюка, найуспішнішого управителя центрального маєтку графа Мордвінова, Давид Бурлюк зацікавився багатою археологічною округою епохи «міді-бронзи» ІІІ-ІІ тисячоліття до нової ери скіфів і сарматів, а також кочівників XI- XIII ст.
Ще в юнацькі роки брати Бурлюки брали участь у розкопках, які проводилися хранителем Херсонського музею старожитностей В.Гошкевичем. Збереглися креслення і замальовки знахідок, виконані Давидом Бурлюком.
У творчій галереї сім'ї Бурлюків в Черненці (так тоді називали наше село) зберігалася кам'яна «баба», взята з одного з Чорнянських курганів. З розкопок сім'я назбирала велику колекцію археологічних знахідок історичного значення того часу.
І творча натура молодих Бурлюків та їхніх батьків, які цікавилися іконами, літописами, літературою, науковими книгами з землеробства, тваринництва (були тут видання і рукописи самого вченого агронома Давида Федоровича Бурлюка), не дозволила заховати дивовижні знахідки та колекції «у власних покоях». Все це вони прагнули залишити у спадок людству. Зі всього зібраного Давид Бурлюк створив у січні 1910 року археологічний музей. Таким чином, 105 років тому в Чернянці у великому будинку з багатьма кімнатами розмістився перший музей.
В його експозиціях були цінні археологічні предмети давнини. А також полотна пейзажів, натюрмортів, портрети, як реалістичного, так і авангардистського стилів. Більшість складали види сільського життя кінця ХІХ- початку ХХ ст.
Додам, що на полицях музею красувалися книжки поезій та прози власного видання друзів по перу Давида з чудернацькими назвами — такими як «Дохлая Луна», «Затычка», «Молоко кобылицы», «Волчье солнце» та їхні рукописи на всі теми.
Відомо, що в маєтку, парку, саду графа численні гості куштували заморські фрукти й овочі, полювали на дичину, їздили на санях з вітрилами, організовували виставки картин, давали сеанси художньої майстерності чорнянським дітлахам, влаштовували ігри з подарунками сільським дітям. Серед них — В.Маяковський, Б.Лівшиць, В.Хлєбніков, М.Ларіонов, Б.Лавреньов, В.Татлін, О.Кручених, Н.Гончарова. З цього випливає сенс назви «Гілея», створеної молодими футуристами, «батьком» якої був Давид Бурлюк, а Чорнянка — батьківщина футуризму.
Звичайно, нинішніх небайдужих чорнянців (та й, думаю, каховчан), хто цікавиться історією, краєзнавством, мистецтвом, всі ці факти з нашої минувщини не можуть не надихати.
В 70-80 роки XX століття на чорнянських полях велося будівництво великої системи зрошення. Кургани — свідки історії — стали на дорозі новітньої сторінки степу і його господарів. Тому держава спішила завершити вивчення курганів у нашій місцевості. Керівником київської археологічної експедиції був А.Кубишев.
В ті роки я став частим гостем археологів. Бачив, як горталися сторінки «букваря» одвічного степу. Учасники експедиції копали, знімали шар за шаром землю, знахідку обережно обробляли, витирали і клали в ящики. В їхніх очах була радість, а від неї — вправніші рухи. Вони ніби й не відчували втоми та спеки літнього сонця.
Наша ділова дружба наповнилася новою якістю. Деякі предмети вони змогли передати чорнянському музею. Так народилася наша археологічна зала. Центральним предметом став скіф, що розміщувався на метровому шару тисячолітньої землі. Біля скіфа були 2 глечики, камінці і палички. У подарунок ми одержали і дві «кам'яні баби», які пізніше передарували Каховському історичному музею.
На видному місці кімнати стояли дві грецькі вази і багато частинок різного посуду. На стенді — кам'яна зернотерка, колун кам'яний для дерева. На підставці — кременеві деталі предметів, необхідних людині того часу.
В районі колишнього хутора Пересунька бульдозери знімали шар за шаром землю курганів і відкрили велике коло, обнесене кам'яними брилами, розміром 2x2м та товщиною 24см. За словами керівника експедиції, це був «Сонячний круг» — ритуально-релігійне місце скіфів. Ми забрали 4 таких камені і зробили «коло» біля музею.
Таким чином, археологічні знахідки започаткували новітній музей у Чорнянці.
Дослідження з археології Давида Бурлюка й експедиції А.Кубишева своєю роботою — «читанням степового букваря» — і мене долучили до великого багатства й цінності такої науки як археологія.
Розуміючи її цікавість і важливість у розвитку кругозору та патріотичного виховання, я залучаю сьогоднішню молодь до збереження, розвитку і поповнення чорнянського музею. За останні 2 роки із землі в його експозиції перенесено кулемет часів Великої Вітчизняної війни, солдатську каску і кружку з гербом царської Росії, штик періоду Першої світової війни, 2 монети.
Вірю, що дослідження будуть продовжені, а наш сільський музей поповниться ще не одним цікавим експонатом.
Данило ТОРОС,
директор Каховського районного краєзнавчого музею
