Хто з херсонців залишився без пільг

 Хто з херсонців залишився без пільг
Коментуючи ситуацію із скасуванням ряду пільг, які раніше держава гарантувала своїм громадянам, Міністр соціальної політики України Павло Розенко заявив, що органи влади на місцях відтепер будуть самостійно приймати рішення про встановлення пільг.

Міністр повідомив, що це відбувається «в рамках децентралізації» і що відтепер місцеві органи влади «зможуть самостійно приймати рішення про продовження пільг на проїзд у транспорті для певних категорій громадян».

Про все, що стосується пільг, у світлі рішення, яке прийняли депутати Верховної Ради наприкінці минулого року, ми розмовляємо із народним депутатом України VII скликання, кандидатом економічних наук Володимиром САЛЬДО. На наше прохання він зробив детальний аналіз прийнятих народними обранцями «нововведень»: кому вони потрібні – народу чи урядовцям?

КОР. Володимире Васильовичу, про те, що саме прийняли депутати вночі, і які саме пільги вони скасували, й до сьогодні ніхто детально не говорить. Ніхто не пояснює громадянам пільгових категорій, які пільги вони тепер мають, а чого Уряд і Верховна Рада їх позбавили. Отже, що сталося 28 грудня 2014 року?

В.С. Депутати Верховної Ради за поданням Уряду Яценюка внесли зміни до понад ніж 50 законів та підзаконних актів у тих їх частинах, які стосувалася пільг для різних категорій громадян.

КОР. Як багатьох людей торкнулися ці зміни? Це тільки пенсіонери...

В.С. Ні, це люди різного віку, різних статків та різних професій, у тому числі й діти – школярі та студенти. Зміни стосуються не тільки пільгового проїзду, як про це говорить Міністр, вони зачіпляють ще ряд пільг, які мали різні громадяни України. Щоб було простіше, давайте поділимо ці зміни на три категорії.
Перша – скасування пільг взагалі.
Друга – виконання пільгових зобов'язань за рахунок місцевих бюджетів через органи місцевого самоврядування.
І третя – управління пільгами та преференціями у «ручному режимі» (самим Кабінетом Міністрів).

КОР. Чому саме у такий спосіб Ви поділили категорії і чим вони характеризуються?

В.С. Що стосується першої групи, до цієї категорії я відніс зміни, які не просто скасовують ряд пільг та преференції. Це тільки одна сторона медалі. А є ще й інша – зняття обов'язковості виконання ряду зобов'язань, які перед тим довгий період часу наша держава мала перед своїми громадянами.

Щодо другої групи, то тут Кабмін та парламентарі пішли на хитрощі. Під красивою назвою «децентралізація бюджетного процесу» вони зняли з Уряду обов'язковість підтримки людей, які цього потребують, та переклали ці зобов'язання на плечі органів місцевого самоврядування. «Дозволили» встановлювати пільги на розсуд депутатів місцевих рад і, виключно, за рахунок місцевого бюджету.

У чому хитрість? Зняття з себе відповідальності щодо фінансування і перекладання її на місцеві бюджети відтепер дає урядовцям можливість говорити, що пільги вони не відміняли, а просто провели децентралізацію. Всі ж її вимагають.

При цьому робиться спеціальний акцент, що за пільгами, відтепер, слід звертатися до місцевих депутатів, які й несуть відповідальність за все. Таким чином, Кабмін залишився «білим і пухнастим», а місцеві ради стали «бяками», адже від них тепер залежить, бути пільгам чи ні. Тобто, «люблять чи не люблять вони своїх виборців». В умовах фактичного початку передвиборчого процесу на місцях ці критерії є особливо актуальними. І якщо тепер люди будуть незадоволені, що не можуть користуватися багатьма пільгами, «винними» у цьому будуть не кабмінівці, а виключно органи місцевого самоврядування.

І, нарешті, третя категорія. Тут пільги встановлюються не шляхом прийняття Закону Верховною Радою, як того вимагає наше законодавство, і тоді вони є обов'язковими для виконання Урядом. Вони встановлюються, виключно, самим Урядом у «ручному режимі». За принципом: є бажання – встановили, немає – немає й пільг. Треба сказати, що, приймаючи таку норму, український парламент передав Арсенію Яценюку повноваження «законодавця». Це конституційний нонсенс, але відтепер він одноосібно може вирішувати, хто і що буде отримувати.

КОР. Як таке можливо? Адже, принаймні, Кабінет Міністрів – колегіальний орган, є процедура...

В.С. Формально, начебто й так, а на справі... На жаль, повз уваги більшості громадян пройшла дуже важлива річ – як народні депутати могли дозволити Прем'єр-міністру приймати рішення без дотримання процедури.

Нагадаю, що у Яценюка тепер є право вносити питання на розгляд Кабміну, минаючи процедуру: без обговорення у Комітетах Верховної Ради, без аналізу і висновків управлінь КМУ та міністерств, навіть, без затвердження Міністерством юстиції. Фактично, зараз Яценюк з голосу, прямо під час засідання Уряду, може внести будь-яке питання і отримати на нього згоду урядовців.

Як ви розумієте, мало знайдеться міністрів, які ризикнуть піти проти волі Прем'єра. Хоч він і не призначає їх, але прем'єрська повнота влади досить велика і «попити кров», у разі чого, він зможе. Таким чином, Арсеній Петрович має сьогодні у своїх руках всі фінанси держави і може розпоряджатися ними на власний розсуд.

КОР. Тож виходить, що за бажання Яценюк може призначати, скасовувати, збільшувати або зменшувати всі пільги?

В.С. Ну, не всі, але їх величезну частину.

КОР. А якщо конкретніше?

В.С. Для початку – юридична сторона питання. Закон України, яким парламентарі червоним олівцем пройшлися по забезпеченню державою своїх зобов'язань перед людьми, прийнятий всього 256 голосами (при мінімальній потребі у 226). Це було 28 грудня 2014 року, а вже 31 грудня Президент підписав його, він був надрукований і набув чинності. Відповідно до Закону, частина населення України буде обмежена у пільгах. Суттєво.

Зокрема, у 2015 році максимальний розмір зарплати для працівників бюджетних установ і організацій не буде перевищувати 7 мінімальних зарплат. Хоча, як заявив Прем'єр: «Якщо органи державної влади здійснюють процеси з оптимізації та скорочення свого апарату, то цей розмір не може перевищувати 10 мінімальних зарплат».

Але ця норма не буде розповсюджуватися у 2015 році на тих, хто бере участь в АТО, на військових, на працівників Антикорупційного бюро, Національного агентства по боротьбі з корупцією.

Що ж до працівників державних компаній, то для них встановлено обмеження у виплаті зарплат на рівні не більше 10 мінімальних. Правда тут є застереження: «за винятком об'єктів державної власності, стратегічних підприємств, перелік яких визначає Кабінет Міністрів». Що саме, кого саме, і як саме буде визначати КМУ, ми не знаємо. І, скоріш за все, ніколи й не дізнаємося, адже такі рішення тепер можуть прийматися у «закритому режимі». Громадяни так і не дізнаються, хто, скільки і, головне, за що отримує певні кошти. Ну що заважає КМУ, наприклад, визначити себе «стратегічним» підприємством.

Закон передбачає зменшення чисельності Генеральної прокуратури з 20 до 15 тисяч осіб. При цьому при звільненні з органів прокуратури пенсійне забезпечення для її співробітників буде таким, як і для інших категорій (яких саме говорити не беруся, адже крім закону про «пенсію», у нас є закони, які встановлюють та визначають спеціальні пенсії»).

У попередньому варіанті, який був поданий Урядом, пропонувалося повністю скасувати фінансування на харчування хворих у лікарнях, але з остаточної редакції цю норму виключили.

На цей рік залишилася норма пільгового вступу до навчальних закладів поза конкурсом (у проекті пропонувалося всі пільги скоротити).

Безкоштовним харчуванням у професійно-технічних училищах будуть забезпечуватися тільки діти-сироти, діти-інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування, а також діти з малозабезпечених сімей... Як саме, Уряд визначатиме самостійно.

Що стосується пільгового проїзду, то закон виклали у такій редакції: «До 1 червня 2015 р. пільговий проїзд залишається без змін. З 1 червня 2015 р. ця пільга надається тільки: інвалідам 1 і 2 групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та особам, які їх супроводжують і які супроводжують інвалідів І групи, а також учасникам бойових дій», але виключно у пасажирському міському транспорті (крім таксі).

КОР. Давайте зупинимося на тих напрямках, які будуть цікаві більшій частині читачів: освіта, здоров'я, пільги для певних категорій...

В.С. Це потрібно робити, адже людям самим не зрозуміти – пропозиції по скасуванню пільг, які підготували за підписом Міністра фінансів Н.Яресько, були викладені на 144 сторінках.

КОР. Тож – за групами законів по галузях.

В.С. Група законів, яка стосується освіти. Відсьогодні право реорганізовувати і ліквідувати шкільні та дошкільні навчальні заклади комунальної власності дано сесіям місцевих рад. Раніше «реорганізовувати» та «ліквідовувати» школи у сільській місцевості можна було виключно за згодою територіальних громад. «Надавити» на депутатів і прийняти таке рішення тепер значно простіше.

Що ж стосується проїзду дітей, то якщо раніше вони «забезпечувалися транспортом до місця навчання і додому безоплатно», то відтепер: «Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів...». А можуть і не забезпечувати.

Слава Богу, що депутати не підтримали пропозицію Міністерства фінансів щодо скасування надбавок вчителям за класне керівництво, перевірку зошитів тощо. Хоч на це вистачило здорового глузду.

Мінфін пропонував вилучили питання щодо забезпечення учнів підручниками. Зараз залишили тільки загальну фразу, що держава «організовує забезпечення підручниками учнів». За який кошт будуть видаватися підручники? Не включаю, що повністю за кошти батьків. Якщо раніше держава апріорі гарантувала отримання підручників всіма школярами, то відтепер: «Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування...».

Внесено зміни й у Закон «Про позашкільну освіту» щодо забезпечення житлом, опаленням і освітленням тих, хто працює у сільських школах. Ці пільги тепер будуть йти у «ручному режимі». Якщо раніше педагоги, які працюють на селі, «забезпечувалися безоплатним проїздом до місця роботи і додому за рахунок коштів місцевого бюджету», то тепер органи місцевого самоврядування це питання можуть тільки «вирішувати». На щастя з остаточної редакції зникло положення про те, що КМУ в «ручному» режимі буде встановлювати доплати за завідування майстернями, кабінетами та ін.

Якими може бути результат? Якщо залучити кваліфікованих працівників працювати в селі і раніше було важко, то відтепер сільські діти взагалі можуть позбутися права отримати якісну шкільну освіту. Кількість бажаючих працювати там значно зменшиться.

У Законі «Про дошкільну освіту» збільшено вимоги щодо батьківських доплат за харчування дітей. Якщо вони раніше доплачували у містах 50%, а у селах 30, тепер це буде 60 і 40, відповідно.

Сталися зміни у ст. 41 Закону "Про професійно-технічні навчальні заклади». Зараз держава гарантує, що: «Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави». Як саме, КМУ вирішить «вручну».

Що стосується всіх інших категорій, то знову-таки: «органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів».

Закон визначає, що проїзд учнів, який раніше був безкоштовним, буде здійснюватися «за рахунок місцевого бюджету». А де той бюджет візьме на це кошти, законодавець, навіть, не замислився.

Деякі зміни внесли і в Закон «Про фізичну культуру і спорт». Наприклад, норма: «Існуюча мережа державних і комунальних закладів фізичної культури і спорту не може бути скорочена» із цього Закону виключена.

КОР. А тепер перейдемо до законів, які стосуються окремих пільгових категорії.

В.С. Із Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виключили ст. 2, у якій йшлося про «Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій».

Депутати не підтримали пропозиції Мінфіну щодо зменшення пільг для чорнобильців віднесених до категорії І. Тут пропонували відмінити «безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту» та «безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України».

А от що стосується пільг для чорнобильців ІІ та ІІІ категорій, то тут зникли такі норми як: «першочергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками»; «право вільного вибору санаторно-курортного закладу», і також проїзд...

Пільги для чорнобильців IV категорії скасовано повністю. Зі статті «Пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам» зникло кілька пунктів:
«повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи...»;
«безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту...»;
«щорічне безплатне забезпечення потерпілих дітей путівками на оздоровлення...»;
«щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку...»;
«щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку»;
«забезпечення продуктами харчування...».

Виключено норми:
«Жінкам, які проживають на території радіоактивного забруднення, під час вагітності надаються путівки для оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах».
«Допомога сім'ям, що мають дітей шкільного віку, які проживають на територіях радіоактивного забруднення»;
«Компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення»;
«Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення»;
«Збереження за працівниками середньої заробітної плати та стажу роботи при звільненні у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням».

Ряд інших пільг обмежений і буде визначатися КМУ, тихенько...

У Законі України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», зі ст. 6 зникла вимога, яка «забороняла ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання закладів охорони здоров'я, освіти, соціального захисту населення (будинки-інтернати для престарілих та інвалідів) у сільській місцевості». Відтепер це право дано «сесіям» відповідних рад (для об'єктів комунальної власності), а для закладів «державної і приватної форм власності – за рішенням засновника (засновників)».

КМУ планував скоротити частину пільг, визначених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в остаточній редакції їх більша частина залишилася, втім, все ж саме звідси зник пункт про безоплатний проїзд:

«усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання»;

«безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою».

У цьому ж Законі скасовано частину пільг тим, хто має «особливі заслуги перед Батьківщиною», зокрема про компенсацію «вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад».

Ряд пільг будуть встановлюватися КМУ самостійно.

У Законах «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про жертви нацистських переслідувань» зникли норми про безоплатний проїзд усіма видами транспорту (як регіональними так і загальнодержавними). Не буде й надаватися «компенсація вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад».

Відтепер «Індексація грошових доходів населення» буде проводитися Кабміном у «ручному режимі», як і пільги "дітям війни".

Працівники вищих навчальних закладів, починаючи з наступного року, перестануть отримувати надбавки за наукові ступені та звання.

КОР. Ви говорили, що відтепер можна проводити реорганізацію, ліквідацію і таке інше, але ж це протирічить тим законам, які були прийняті ВРУ попередніх скликань.

В.С. Законом, про який ми ведемо мову, Верховна Рада цього скликання скасувала цілий ряд законодавчих актів: «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров'я»; Постанову парламенту від 5 червня 2014 року «Про схвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення»; Постанову ВР від 6 вересня 2005 року «Про недопущення закриття об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості»; Постанову ВР від 19 грудня 2008 року «Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості»; Постанову ВР від 8 лютого 2012 року «Про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості»; Постанову ВР від 18 червня 2014 року «Про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності».

КОР. Тобто все можна закривати і реорганізовувати?

В.С. Да, і законодавство це не забороняє.

Більш того, депутати зобов'язали керівників органів виконавчої влади та інших державних органів вжити заходів щодо скорочення чисельності на 20% та «надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах...». Крім того, надано право: «у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін».

Скасовано положення ст. 26 Закону України «Про відпустки» та статей 32, 56 та 84 «Кодексу законів про працю України». Це значить – знято обмеження на термін відпустки без збереження заробітної плати, знята необхідність повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу. Тепер ці гарантії для працюючих не застосовуються.

КОР. Я би сказав, що це правовий беспрєдел? Як можна лишити людину її права на роботу та отримання заробітної плати? Це протирічить Конституції.

В.С. Ви абсолютно праві, ці норми суперечать Конституції. Там чітко гарантовано, що закони, які звужують права громадянина, не можуть бути прийнятими.

Але, як бачимо, їх прийняли. І жоден засіб масової інформації не звернув уваги на порушення законодавцями Основного Закону, тим більше, що це стосується мільйонів людей. «Проковтнув» порушення і Мінюст.

КОР. Цікаво, чи читав хтось із сьогоднішніх нардепів, які так ратують, аби ми жили у правовій державі, що вони проголосували?

В.С. Я думаю, це привід для виборців задуматись, за кого вони голосували і за що. Час запитати у своїх обранців: за кого вони прийшли «воювати»: за виборця, чи за власні інтереси?

КОР. Питання не таке вже й риторичне, особливо, у світлі майбутніх місцевих виборів. Сподіваюся, що для багатьох читачів ця розмова, що називається, «відкрила очі».

Василь КУРУКОВ

Фото «Дзеркало тижня. Україна»

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів