Але тепер через них армійці «воюють» не з путінськими зайдами, а... з вітчизняними меліораторами. Біля пункту пропуску Ставки у Каланчацькому районі області наші бійці за всіма фортифікаційними правилами проклали протитанковий рів завглибшки близько трьох метрів. І все б нічого, та пройшов він якраз поперек земляної дамби одного з відгалужень Північно-Кримського каналу. Через це у разі подачі води «ложе» старої споруди, не зміцнене бетонними плитами, може зруйнуватися. А наслідки руйнувань навіть передбачити складно.
- Коли прокладали той протитанковий рів, нашої згоди ніхто й не думав питати. Ми не проти його існування, але нехай би спеціалісти оглянули штучну перешкоду та порадили, чим і як все грамотно укріпити. Зверталися з цього приводу і до Міністерства оборони України, і до Держприкордонслужби – реакція очільників обидвох відомств відсутня, - скаржиться начальник управління Північно-Крнимського каналу Олександр Романенко. – А між тим, до поливного сезону залишилися лічені тижні, і вода може розмити пошкоджену дамбу.
Втім, співробітники ПКК не можуть сказати, чи поновлять навесні подачу води до «російського» Криму, чи тамтешні сільгоспвиробники знову сидітимуть «на сухому пайку» - останнє слово за державою. Хоча голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Путілов уже двічі в своїх публічних виступах говорив про готовність знову подавати дніпровську воду на півострів, але по ціні у євро за кубометр, з розрахунку мільярд євро за перший мільярд кубів дедалі дефіцитнішої на путінському «острові щастя» вологи. Однак влада РФ не поспішає укладати про це міждержавну угоду, та й Київ її не обговорює. Відтак, поза межами Херсонщини у ложі каналу є хіба трохи дощової води, і слугує він нині головним чином додатковою перепоною на імовірному шляху російської бронетехніки.
Зрошення на Херсонщині стало... протитанковим
Готуючись відбивати атаки російських окупантів з боку Криму, українські військові облаштували на Херсонщині кілька ліній потужних.
