Щоб захистити інтереси громадян при падінні курсу національної валюти

Потрібно негайно вирішити питання реструктуризації валютних кредитів позичальників. Але в проекті порядку денного наступного пленарного тижня Верховної Ради поки відсутній законопроект щодо проведення такої реструктуризації.

«Вже досить довгий час замовчується відсутність вирішення проблеми позичальників за валютними кредитами. Законопроекти щодо реструктуризації кредитів в іноземній валюті мають бути розглянути невідкладно на наступному пленарному засіданні, – наголосив народний депутат, лідер Ліберальної партії України Михайло Опанащенко.

Держава повинна забезпечити для громадян, малого та середнього бізнесу дешеві кредити, ставка по кредиту не повинна перевищувати однієї облікової ставки НБУ (зараз це 9,5 відсотків – ред.). При сьогоднішній ставці у 17-25 відсотків банки отримують надприбутки, і при цьому ухиляються від створення достатніх резервів для компенсації ризиків коливання курсу валют.

Питання стоїть просто – за рахунок кого зараз вирішити питання втрат від падіння курсу гривні за період з лютого цього року, з 8 до 12 гривень за долар . По-перше, це питання можна вирішити за рахунок громадян і залишити їх напризволяще. Відкинути законопроект 4895-1, що і зробив парламент. По-друге, питання можна вирішити за рахунок банків, і також їх залишити вирішувати ці проблеми самим. І третій варіант – долучити до вирішення питання державу, міжнародні фінансові інституції, як це і відбувається у всьому світі.

Два місяці тому в парламенті було створено робочу групу з долученням представників НБУ, банків, представників громадських організацій позичальників. На останньому засіданні групи було внесено так званий компромісний варіант законопроекту, який більше нагадує кредитний договір з безправним позичальником. Потрібні банкам пункти цього договору запропоновано фактично узаконити, щоб люди навіть не могли в суді відстояти свої права. Такий запропонований варіант – свідчення значного впливу великого капіталу на парламент і владу. Цього не повинно бути.

Якщо на рівні держави у нас не буде створено дієвого механізму щодо забезпечення валютних ризиків позичальників, то брати кредити в Україні буде і надалі ризиковано. На базі законопроекту 4895-1 ми повинні відпрацювати дієвий механізм державної допомоги у разі виникнення таких ситуацій. 4 мільйони громадян, які зараз є позичальниками банків , не повинні зі своїх сімейних бюджетів платити за те, що держава не втримала курс гривні.

Тому я, як голова Ліберальної партії України, в парламенті буду наполягати на прийнятті законопроекту 4895-1та подальшому пошуку компромісного варіанту солідарної участі громадян, держави і банків у вирішенні питання захисту прав позичальників при падінні курсу національної валюти».

Дійсно, у врегулювання «валютно-кредитних» відносин пауза дуже затяглася. Ще 3 червня набрав чинності закон про мораторій на стягнення заставного майна громадян за кредитами в іноземній валюті. Законодавчим актом було встановлено обов'язок Кабміну за погодженням з Національним банком України протягом двох тижнів подати на розгляд парламенту законопроект, який врегулює питання погашення основної суми заборгованостей в іноземній валюті, порядок списання пені та штрафів, які були нараховані позичальникам. Такий законопроект поки відсутній.

На розгляді парламенту знаходиться кілька законопроектів народних депутатів. Серед яких найбільш лояльним до позичальників є законопроект саме Михайла Опанащенко, який пропонує надати людям можливість протягом року провести реструктуризацію своїх валютних зобов'язань у гривню за курсом на дату укладення кредитного договору та анулювати нараховані банками штрафні санкції.

На сьогодні Михайло Опанащенко чи не єдиний законотворець, вимоги якого щодо відстоювання інтересів громадян залишалися незмінними. Інші нардепи, які також вносили законопроекти з цього питання, в ході їх розгляду все більше схилялися на сторону банків.

Діана Гурицька

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів