На Херсон насувається економічна катастрофа

Херсон, економічна, катастрофа
За гуманітарною катастрофою через руйнування житлових будинків внаслідок обстрілів, нестачі харчів та ліків на окупований Херсон насувається катастрофа економічна.

До муніципальної скарбнички в рази скоротилися надходження податків та зборів, завдяки яким ще вдається підтримувати роботу комунальних служб та медицини. Це вже визнав і міський голова Херсона Ігор Колихаєв, котрий закликав бізнесовців чимшвидше відновлювати діяльність своїх підприємств.

Ні з чого платити податки

І справді, в Херсоні подекуди запрацювали не тільки продуктові магазини, а й кав’ярні (тістечок немає, та кави за ваші гроші вам наллють), перукарні, точки з реалізації побутової хімії та інших товарів ширвжитку.

Але біда в тому, що далеко не вони є стратегічними платниками податків – головні наповнювачі бюджету «лежать», і навряд чи невдовзі оживатимуть.

Стоять морський та річковий порти, залізниця, завмерли будівництво та реконструкція будь-чого. Поспілкувався з виконувачем обов’язків генерального директора фірми, яка володіє кафе східної кухні, готелем та мережею з реалізації сухих будівельних сумішей і лакофарбових матеріалів.

І от що розповів В’ячеслав: «Роботу наше підприємство припинило з першого дня війни. Відповідно, нема з чого й податки вносити. Для цього потрібні якісь надходження, а їх немає. Постачання продукції з заводів через лінію фронту неможливе, а на додачу, замовники серйозних партій товару не змогли за неї розплатитися, заборгувавши більше п’яти мільйонів гривень.

Відповідно, працівників довелося відпустити по домівках, хоча зарплату їм продовжуємо виплачувати. Готель закрився, запаси харчів з кафе роздали колективу, залишивши тільки борошно тощо. З неї ще тиждень випікали лаваші, які роздавали мешканцям сусідніх кварталів і розвозили по лікарнях. Потім борошно закінчилося, й пекти стало ні з чого. Тож і цю діяльність згорнули. Тепер сидимо по домівках».

Вороги серед своїх

Відсутність регулярного постачання будь-чого до окупованого міста вже призвело до пишного розквіту стихійної торгівлі, коли підпільні комерсанти «з землі» чи з багажників своїх автівок перепродують або надлишок власних запасів, або привезене манівцями з приміських сіл. Це свіже м'ясо, консервація, цигарки, домашнє вино, часом «гуманітарка». Ціни, звісно, у два-три рази вищі за довоєнні. Але біда в тому, що прибутками з бюджетами такі торговці ділитися не збираються, та й спроби нажитися на чужій біді дуже обурюють людей.

Міський голова Ігор Колихаєв налаштований особливо нетерпимо по відношенню до тих, хто наживається за рахунок перепродажу доброчинної допомоги. «Нам доводиться зараз вирішувати не лише глобальні завдання щодо забезпечення міста найнеобхіднішим, але, виявляється, і вишукувати ворогів усередині міста серед своїх же містян! А я щиро вважаю, що всі, хто зараз спекулює, наживається та збагачується на наших труднощах – вороги Херсона! - розставив крапки над «і» очільник громади.

- Ми знаємо тих, хто виносив на продаж яйця, курей та молочку, яку депутати, волонтери та працівники міськвиконкому під кулями доставляли до міста, аби безкоштовно роздавати людям. Обіцяю: я так цього не залишу й не подарую. Кожен відповість за свої вчинки».

Окрім стихійної торгівлі, у Херсоні знову почало з’являтися більше нелегальних шинків, де виготовляють та збувають «з-під поли» на розлив сурогатне спиртне. Воно й раніше не відзначалося якістю та безпечністю, а тепер, коли не дістати ні цукру, ні дріжджів, для виготовлення хмільного трунку у хід йде взагалі якась немислима гидота – аж до курячого посліду. І ті, хто давно підсів на чарку, після заборони легальної торгівлі алкоголем, добувають свою «дозу» саме в таких шинкарів.

За матеріалами Голос України
© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів