Херсону потрібна нова стратегія розвитку освіти

Херсон, освіта, Колихаєв
На цьому наполягав міський голова Херсона Ігор Колихаєв, на недавньому засіданні виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Доповідачем на засіданні виконкому була начальниця міського управління освіти Наталія Журженко. Під час своєї доповіді вона повідомила, що цього року в Херсонських школах збільшилася кількість інклюзивних класів. Якщо минулоріч з такими класами було 16 закладів, то цього року вже 25, тож для діток з особливими освітніми потребами стало більше можливостей здобувати загальну середню освіту. Є заклади з дуже малою кількістю учнів, наприклад школа-садок № 86 у селищі Інженерне, школа № 40 у селищі Молодіжне, Садівська школа.

Водночас, є заклади, в яких кількість учнів перевищує 800 дітей. За словами Журженко, освітня мережа не потребує додаткового фінансового ресурсу й фінансуватиметься у межах затверджених бюджетних призначень на поточний навчальний рік. На що директор департаменту бюджету і фінансів Роман Підперигора зауважив про висновки проведеного аудиту, який показав неефективність діяльності в освітній галузі. Про що, власне, і свідчить недобір у деяких навчальних закладах.

Міський голова зазначив, що ознайомився зі статистикою всіх шкіл Херсонської міської територіальної громади: «Десь заповнюваність 117%, десь 87%, а є 12% та і6%. У кожній з цих шкіл завжди треба щось лагодити, ремонтувати чи будувати: дах, харчоблок, систему опалення, новий санвузол, спортивний майданчик чи дати нове технічне оснащення. Бюджет такого навантаження не витримає. Щоб в одну установу вкласти, доводиться з іншої забрати.

"Це не правильно. Бюджет освіти – 2 млрд грн. Цього вистачить, щоб зробити все якісно. Але потрібні оптимізація та стратегія розвитку. Ми з Вами вже неодноразово спілкувалися стосовно того, що потрібно розписати стратегію. У Вас є стратегія дошкільної та шкільної освіти? Якщо є – озвучте, будь ласка, основні тези, а на наступному виконкомі зробіть доповідь, щоб ми всі розуміли, куди рухається наша освіта»,– сказав Ігор Колихаєв.

Наталія Журженко відповіла, що стратегія є, вона передбачає усунення недоліків, зазначених в аудиті, також розглядаються можливості об’єднання деяких шкіл з малою комплектацією.

Міського голову стратегія в такому вигляді не вразила. Він зауважив, що завдання давалося дещо інше: створити робочу групу, до якої входитимуть фахівці з освітнього процесу – як приклад, з 30, 1, 3, 6 шкіл, фахівці з дитячих садочків. Це потрібно, щоб розробити справжню, дієву, реальну стратегію розвитку освіти.

«Це надважлива стратегія! Потрібно розглянути школи, які знаходяться в радіусі 1 км, порахувати вартість навчання для однієї дитини. У дошкільних закладах зараз на 500 дітей менше, ніж торік, а витрати не меншають. Ми не можемо собі дозволити так керувати бюджетом! Тому даю розпорядження: на наступний виконком доповісти стратегію розвитку до 2025 року, на 5 років. Нам потрібно, щоб за 3 роки 20 наших шкіл потрапили до 100 кращих шкіл України, за 4 роки – у 50 кращих шкіл України. Для цього мають бути визначені ці школи та гімназії. Ми маємо розуміти, хто навчатиме наших дітей. Для мене це надважливо! Стратегія розвитку освіти має керуватися потребами майбутнього, інакше нам ніколи не йти в ногу з сучасністю!», – зазначив міський голова.

На думку Ігоря Колихаєва, це неправильно – заохочувати дітей залишати свою країну, рідне місто й обирати заклади вищої освіти закордоном. Створити їм умови для навчання й подальшого працевлаштування потрібно тут, наголошує він. Оптимізація освітніх закладів й стратегія розвитку освіти полягає не лише в об’єднанні шкіл задля економії коштів, це більш широкий, всеосяжний процес. Переглянути діяльність ПТУ, звернути увагу на необхідність фахових слюсарів, токарів, електриків, інших робітничих професій. Потрібно визначатися зі спеціальностями наших університетів, які спеціальності потрібні, а які – ні.

Окремо міський голова звернув увагу на рівень викладання та отримання знань: «Я неодноразово наполягав, щоб з перших класів проводилися посилені заняття з математики та мов. Подивіться, які спеціальності обирають абітурієнти: журналіст і менеджер – 35 людей на одне місце. А інженери, фізики? Коефіцієнт лише 1,3. Це говорить про те, що країна не має стратегії вирощування кадрів всіх галузей. А нам вони потрібні! Звертаюся до батьків, до вихователів у дитячих садочках, до вчителів у школах, технікумах та університетах – будь ласка, подумайте над цим питанням, поміркуйте над майбутнім наших дітей, нашого міста й країни», – сказав Ігор Колихаєв.

Наталія Журженко пообіцяла надати розширену стратегію розвитку освіти на наступне засідання виконавчого комітету Херсонської міської ради.


Довідково: Станом на 1 вересня 2021 року в Херсоні навчання відбувається у 59 закладах середньої освіти, освітній процес призупинений у школах №№ 23, 42, 49. Всього в херсонських закладах загальної середньої освіти навчається 34 тисячі 880 учнів. Також маємо 87 дошкільних закладів різних форм власності, комунальних з них 72. В 598 групах виховуються 11 тис. 576 дітей. 11 груп з цієї кількості – інклюзивні.
© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів