Соковиті вишні, абрикоси, яблука… Це не повний перелік плодово-ягідної смакоти, яка росте біля будинку чи не кожного дбайливого господаря Таврійського краю. Однак у декого успішно плодоносять й не призвичаєні для вирощування у нашому кліматичному поясі екзотичні дерева. З-поміж таких садівників-аматорів і горностаївець Віталій Рєпка.
Віталій Аркадійович ще років п’ятнадцять тому на своєму городі замість традиційної картоплі чи буряків висадив дерева – заклав сад. І сьогодні на 16 сотках прибудинкової території поруч з різноманітними сортами абрикоса рясно родять гранат, маракуя (пасифлора, а також її називають плодами пристрасті), лохина (голубіка), ківі та… сорок видів інжиру, і навіть інжирний персик.
Захоплення «диковинними» фруктами розпочалося випадково, а як говорять, випадковості – не випадкові. Десь 2005 року знайомий подарував чоловікові інжирне деревце. Невдовзі воно засохло й про нього господар забув. Однак через певний час коріння пустило новий пагінець і цього разу чоловік доклав максимум зусиль, щоб деревце не просто росло, а й давало врожай.
Садівник показує плоди маракуї
– Ягода інжиру дуже сподобалася, коли скуштував її, вирощену вдома, – це набагато смачніше за завезені із заморських країн, – ділиться садівник.
– Із цього інжиру й почалося моє захоплення екзотичними рослинами. Я відчув, що садівництво – це моє, почав вкладати душу в справу, дбайливо доглядав за рослинами – й отримав результат, на який навіть не сподівався. Рослини дуже вдячні, й на турботу відповідають щедрими врожаями та смачними плодами.
Плоди у В. Рєпки стовідсотково натуральні, екологічно чисті й смачні. Наразі достиг перший урожай інжиру, який плодоносить двічі на рік. Ці рослини вирощує садівник-аматор і у відкритому ґрунті, і в спеціальних контейнерах з дихаючої тканини, до того ж, вони мобільні – взимку зберігаються у спеціальному приміщенні, а навесні – рясно заповнюють подвір’я.
Як зазначає садівник, аби в наших умовах виростити, скажімо інжир, не потрібно особливих умов, навіть теплицю мати не обов’язково. Більшість саджанців Віталій Аркадійович вирощує в спеціальних переносних контейнерах або ж горщиках.
– Інжир, смаковниця, фіга, фігове дерево, винна ягода – це все назви однієї й тієї ж рослини, яка у нас стійко асоціюється з середземноморським життям, – говорить Віталій Аркадійович. – Навіть в Біблії є згадка про листя цього дерева, яке Адамові і Єві слугувало за вбрання. Для нашої місцевості інжир є екзотичною рослиною. Але, попри своє походження, фігове дерево можна виростити і в умовах української зими. Що цікаво: інжир – невибаглива рослина та не потребує особливих умов. Його з успіхом можна вирощувати на ділянці або в будинку – в горщику чи контейнері. І найголов-ніше – отримувати урожай. Однак, якщо рослина невибаглива, це не означає, що можна скласти руки й чекати врожаю. Як і кожне зелене насадження, інжир має особливості догляду.
Віталій Рєпка біля ліани ківі
Скажімо, садівник зазначає: ця зима показала, що не можна розслаблятися. На жаль, не було першого урожаю інжиру, дерева якого висаджені у відкритому ґрунті: понадіявся на відносно теплу зиму й не утеплив, як того потребує технологія, наземну частину рослини. І деревця після зими не випустили листя. Однак ця рослина має дуже велику здатність до життя й головна її властивість – не зважаючи ні на що, відновлює свій ріст, хоча й із запізненням. Тож урожай цих сортів усе ж смакуватимуть і господарі, і поціновувачі ягід інжиру.
Більше того, у саду Рєпки плоди є під кожним листком інжирних деревець – це найкраще свідчення того, що рослини отримують гарний догляд. А турботу про улюбленців-інжирів господар розпочинає зі світанку. Свою інжирну плантацію в цей «гарячий» час плодоношення проходить не минаючи жодного деревця, фіксуючи зміни та стан рослини – так визначає, яке деревце потребує підживлення, яке зволоження тощо. Й наразі, в період плодоношення та високих температур, упродовж дня щоп’ятнадцять хвилин на листки розпилює воду.
Зволоження інжиру
– Для того, щоб рослини плодоносили, їм потрібні фосфор, калій, а для росту – азот, – наголошує В. Рєпка. – При грамотній підкормці з рослини, що росте у горщику чи контейнері, можна зібрати кількакілограмовий урожай фруктів.
Екзотичні рослини, так само як і тутешні, хворіють – тож потребують засобів захисту. Вимагає дерево інжиру також своєчасних обрізок. Розповідаючи про це Віталій Аркадійович зазначає, що інжир можна сформувати у вигляді дерева або куща. Для того, щоб сформувати деревце, потрібно залишити одне стебло, а щоб отримати пишний кущ — 2–3 кореневих паростки.
Своя й технологія підготовки до зимового періоду спокою інжиру. Як енциклопедія, горностаївець детально розповідає усе про плодово-ягідні рослини, що плекає (бо дійсно, робить це з любов’ю і турботою) в своєму домогосподарстві: чим корисні, які властивості, які сорти найкращі, де виведені, які особливості догляду і, звісно ж, секрет отримання гарної урожайності. Про це може захоплено говорити годинами.
Цвіт маракуї – вона квітне лише день
– Не втомлююся милуватися вранішньою красою крони інжиру: оксамитові листочки на сонці переливаються різними барвами, – додає інжирознавець Віталій. – А хто хоч раз спробував на смак плоди інжиру, знає, яка це смакота. Але, крім ніжного солодкого смаку, вони ще й дуже корисні для здоров’я. Зокрема, в ягоді у великій кількості містяться вітаміни групи В, С, РР і бета-каротин, а також мінеральні речовини – калій, кальцій, магній, фосфор і залізо. Також незамінна ця ягода для малюків та людей, в кого не засвоюється молоко – білок в інжирі підходить для усіх. Ще одна його гарна якість – виділяє багато кисню: дорослий лист випаровує 0,5 літра води. Тож недарма ще в давні часи люди використовували інжир як цінний лікувальний продукт, а прекрасні смакові показники наповнених соком плодів цінувалися справжніми гурманами на вагу золота.
Сорти дерев у Віталія Аркадійовича – перевірені. Окрім того – титуловані (переможці виставок та визнані спеціалістами найкращими). З-поміж них Хуртмані, Фіолетова принцеса, Долмадський, Кадота, Рандіно та багато-багато інших (до речі, на кожному вазоні чи на гілці вказано, який сорт). Свою «колекцію» розширює через спілкування із такими ж як він любителями екзотичних рослин у соцмережах і тематичних форумах, записався в багато груп інжироводів: тут можна як поділитися досвідом, так і замовити деревце.
Цьогорічний урожай абрикоса
Та не лише екзотичні рослини віддячують господареві урожаєм. Один зі штрихів, який це засвідчує, урожайність абрикосів – нинішнього неврожайного на цю фрукту року, в саду Рєпки ці дерева усипані плодами. І коли потрапляєш на подвір’я садівника-аматора, очі розбігаються – краса та й годі!
Оксана САВЧЕНКО
