У Херсоні покажуть виставу, на яку глядачі не куплять квитки

вистава, квитку, глядачі
Слава та Свєта, Кирило, Марина, Міра, Григорій, Оля. Усі вони різного віку, працювали на різних посадах, мали власні цілі та мрії. Проте зараз їх об’єднує один статус – «вимушено переміщені особи».

Сім років тому усі вони покинули власні домівки у Донецьку та почали шукати мирного життя в інших куточках України.

Усі вони – герої вистави «6,5», генеральна репетиція якої відбулась у Херсонському театрі Куліша 13 серпня.

За словами генерального директора та художнього керівника драмтеатру Олександра Книги, із остаточною датою прем’єри мають визначитись вже цього тижня.

- Коли режисер мені тільки озвучив ідею вистави, вона мені дуже сподобалась. Сподобалось те, що там зібрані думки та бачення людей про 30 років незалежності України. І ми, як театр, щодня своєю роботою говоримо про Україну, про її людей, радість і проблеми. Тому закликаю усіх: вірте в те, що зміни обов’язково будуть, що ми разом побудуємо європейську країну, – зазначив Олександр Андрійович.

За словами режисера та художника-постановника Андрія Мая, «6,5» – це вистава, на яку ви не придбаєте квитка, тому що давно виснажилися від війни, а вона не закінчується.

- «6,5» – це саме стільки тривала війна у той час, коли я познайомився із авторською Лєною Кудаєвою. Для мене це розмова у 30-річчя незалежності про те, що насправді є у нашій країні і чим ми, окрім парадів, формальних свят та пісень, наповнюємо думки, – зазначив режисер.

– Один із героїв у нас – артист оркестру Григорій Воронін – сам із Донецька. Він переїхав сюди та розповідає свою власну, щасливу історію… Він втратив Батьківщину, але отримав Батьківщину. Це не історія поневірянь, а історія пошуку нового місця у Херсоні, де він продовжує бути собою – не контролером, маючи дві вищі освіти, а саксофоністом у театрі.

Усі герої – реальні. Двоє з яких, до речі, служать у Херсонському театрі імені Миколи Куліша. І усі їх репліки – справжні, записані та розшифровані авторкою Оленою Кудаєвою, яка сама втекла від війни до Краматорська. Для неї це був перший літературний досвід.

- Це все переселенці, у кожного своя історія – вони десь схожі, але десь різні. І кожен із переселенням справляється по-своєму – пояснила авторка. – Взагалі переселенці – це дуже незручний прошарок населення у нашій країні. Вони ніби як є, і ніби як їх немає…Усі роблять вигляд, ніби нас немає! І добре, що є небайдужі люди, як Андрій Май, які виносять проблему на широкий загал, – зазначає авторка.

Робота над виставою почалась у квітні. У період підготовки артисти виїжджали на адмінмежу з Кримом у село Преображенка, з якого видно труби заводу «Титан». Водночас там свого часу перебувала 79-та окрема десантно-штурмова бригада, яка була майже повністю вбита…
Вистава відбувається на «сцені на сцені». Після кожної репліки в очах стоять сльози, а в горлі – ком болю. Бо неможливо спокійно слухати про поневіряння, відчай, хронічне безгрошів’я, про голод та повне нерозуміння того, що чекає на тебе завтра. Ось у тебе було все, а тепер – немає нічого. Але, незважаючи на обставини, герої не скаржаться, а шукають радість у буденних речах, звикають до нового життя та запевняють, що у них – все добре.

У виставі задіяні: народна артиста України Олена Галл-Савальська, заслужені артисти України Тетяна Проворова та Сергій Михайловський, Світлана Журавльова, Євгенія Кірсанова, Наталя Вишневська, Григорій Воронін, Марія Карнаух.

Завершується вистава, як колись будь-яке святкування у нашій державі, святковим салютом. Але залпи фейєрверків глушать залпи зі зброї…

Сергій ГЕОРГІЄВ
© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів