Аграрії Херсонщини готові долучитися до з'ясування причин загибелі птахів і пропонують підписати Меморандум із заповідником "Асканія-Нова"

Аграрії, загибель птахів, Меморандум
На Херсонщині розслідують масову загибель «червонокнижних» сірих журавлів, які не відлетіли у вирій. Версій падежу птахів декілька, але що насправді стало причиною розбираються як відповідні служби, так і самі аграрії.

У Держпродспоживслужбі зробили висновки, що птахи отруїлися. І загибель представників фауни пов’язують з обробітком посівів «хімією» чи знешкодженням мишей на полях – але ця масштабна трагедія є неординарною для нашої області та винятком! Раніше такого не траплялося ніколи, хоча практика боротьби з мишоподібними гризунами налічує не одне десятиліття в агровиробництві.

Незрозуміло одне – чому у цій ситуації всі напали тільки на аграріїв та транслюють версію про нібито неправильне їх поводження з засобами захисту рослин?

Адже якщо зануритись у ситуацію глибше, то варіантів отруєння птахів може бути одразу декілька.

По-перше, ці журавлі є такими собі «гостями» заповіднику, які прилетіли сюди з Північних широт на початку грудня.

І тут виникає питання: чому ніхто не розглядає можливість того, що птахи вже прилетіли зараженими? Що вони могли втамувати спрагу отруйною ґрунтовою водою? Їх переліт відстежити неможливо, як і їх раціон харчування до прильоту саме на Херсонщину.

По-друге, не слід забувати й про те, що на території нашої області досі у великих об’ємах є не вивезені залишки отрутохімікатів, накопичені ще за радянських часів. Місця найбільшого скупчення вказаних небезпечних відходів розташовані на території колишніх агрохімічних підприємств СРСР, що знаходяться на Херсонщини.

До речі, за даними інвентаризації, проведеної у 2020 році, кількість таких безхазяйних непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин становить 1770,0355 тонни. Цілком можна припустити, що і це також могло стати отрутою для птахів.

Тож, може перед тим, як звинувачувати фермерів, потрібно підійти більш об’єктивно та конструктивно до цієї проблеми?

Дійсно, останніми зимами через глобальне потепління особливо гостро постала проблема захисту посівів від мишоподібних гризунів, які масово розмножуються завдяки сприятливим для них погодним умовам.

Звичайно, сільгоспвиробники десятиріччями борються зі шкідниками, і зараз цей елемент технології стає вже вкрай необхідним заходом, нехтування яким може призвести до значних матеріальних втрат і навіть накоїти неабиякої біди. Тільки минулого, 2020 року, на полях Херсонщини гризуни знищили до 10% урожаю!

Але з кожним роком заходи боротьби з гризунами та обробка земель сільськогосподарського призначення вдосконалюються. Аграрії працюють за інноваційними технологіями та з сертифікованими екологічно безпечними засобами захисту рослин.

Як зазначає член правління Всеукраїнської Аграрної Ради, голова представництва ВАР у Херсонській області Володимир Хвостов, зараз основна частина місцевих аграріїв працюють за новітніми технологіями, педантично відносяться до вибору речовин, які використовують. Тож всі ризики впливу на екологію під час обробки земель засобами захисту рослин мінімізовано.

«Наші аграрії сповідують європейські та світові цінності, а світовий тренд нині – екологічно чиста і безпечна продукція. Все що ми використовуємо в сільгоспвиробництві – має відповідати вимогам світового ринку. І агровиробники цього дотримується. Тому при обробці землі працюють за новітніми технологіями та з сертифікованими, дозволеними екологічними та безпечними препаратами захисту рослин.

Все, що експортується проходить суворий лабораторний контроль. А перед тим, контролюється на полі, на етапі вирощування. Аграрії зацікавлені в тому, щоб продукція не піддавалася впливу шкідників та була екологічно безпечною», - наголосив член правління Всеукраїнської Аграрної Ради, голова представництва ВАР у Херсонській області.

Щодо ситуації із загибеллю птахів, Володимир Хвостов зазначив: «Ми як і всі прикро вражені тим, що трапилося з «червонокнижними» журавлями і переймаємося не менше за інших. Зі свого боку, ми зацікавлені і готові долучитися до з’ясування причин загибелі птахів. Це питання, наголошую, треба дослідити. І ми сподіваємось на об’єктивність і всебічність розслідування», - підкреслив він.

Володимир Хвостов також зазначив, що аграрії Херсонщини виступають за збереження природи і зі свого боку готові допомогти заповіднику «Асканія-Нова» у забезпеченні птахів на час прильоту зерновими залишками після очищення, які придатні для годівлі пернатих.

Аграрії Херсонщини хочуть запропонувати керівництву Асканії-Нова підписати відповідний Меморандум з їх заповідником.

Тож, може не слід всім кивати на аграріїв та звинувачувати їх, а передусім потрібно конструктивно розібратися в події з урахуванням всіх можливих версій?

Марья САБЛИНА
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів