Незважаючи на світову пандемію та певні обмеження, у Херсоні все ж стартував 22-ий Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».
Цьогоріч у фестивалі беруть участь 11 театрів з шести міст України – Херсон, Миколаїв, Одеса, Харків, Маріуполь, Київ.
Першими гостями фестивалю, які поділились власною творчістю із херсонцями, став Донецький академічний обласний драматичний театр з Маріуполя.
Моновистава «Вірочка» створила справжній ажіотаж у рідному місті. На сцені театрального дворику глядачі змогли побачити не просто неймовірного Чехова, майстра художньої деталі. Це був Антон Павлович українською мовою, оповідання якого переклала і адаптувала заслужена артистка України, режисерка Людмила Колосович. Скажемо одразу, що далеко не всі глядачі добре сприйняли таку версію класика.
«Вірочка» - моновистава молодої і яскравої актриси Віри Шевцової. На сцені вона виконує одразу три ролі – оповідача, Віри Гаврилівни та Огнєва. З цією складною задачею актриса впоралась на відмінно! Доповнювала виставу гра на гітарі Ярослава Прикопа.
За сюжетом, Огнєв – дрібний чиновник, якого направили до провінційного міста зібрати статистичні дані. У нього закохалась Віра. Проте коли дівчина відкривається йому, то чоловік не може оцінити такої відвертості. Дівчина повертається додому, а чиновник їде гостити до матері.
Оповідання «Вірочка» було улюбленим твором письменника, але його сучасники називали цей твір незрозумілим та слабким. А в ньому показано те, що актуально і досі. Смілива дівчина закохується (чи думає, що закохується) і чітко знає, якого життя вона хоче – сповненого подіями, а не одноманітністю. Огнєв же зізнається, що за свої 29 років так жодного разу і не кохав нікого. А вік у 30 років взагалі називає «собачою старістю». Він нічого не хоче від життя, його душа та серце зачинені для нового. У тому числі і для почуттів…
А попереду ще кілька днів зустрічей з мистецтвом, драматургами, поетами та письменниками. Долучайтесь!
Олена ПІМЕНОВА
Фото автора
