В Херсонській області працюють над виведенням ну дуже особливого сорту кавуна - «балакучого».
Для цього на звичайних смугастих красенях, призначених для продажу за кордон, закріплять наліпки із QR-кодом. Піднісши до такої наклейки свій смартфон, покупець отримає вихід на сайт із шістьма десятками статей, які розповідають про найцікавіші туристичні маршрути та неповторну природу Таврії. Причому трьома мовами - українською, англійською та російською.
- Тримовний сайт, який пропагує туризм у світі, - явище для нашого регіону унікальне. Зараз над його наповненням працюють з півсотні фахівців, починаючи від професійних фотохудожників і закінчуючи майстрами WEB-дизайну. Такий масштабний проект ми самостійно не подужали б, якби не фінансова допомога стратегічного партнера - Агенції з міжнародного розвитку USAID, - зазначив у бліц-інтерв’ю власкору «Голосу України» автор ідеї - керівник Центру розвитку туризму ХерсON Павло Білецький.
- На першому етапі наклейки плануємо розмістити на сотні тисяч кавунів, які відправляють на експорт фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства краю. Про це вже є відповідна домовленість. Таким чином, кожен маркований кавун буде розповідати про країну й регіон, де його виростили. І можливо, покупці солодких ягід з Таврії незабаром самі захочуть приїхати сюди, й подивитися на баштани, море та плавні.
Прикметно, що місцеві чиновники щороку з легкістю витрачають сотні тисяч бюджетних та спонсорських гривень, аби «заманити» на Херсонщину гостей з іноземних країн. Але прийоми для цього обирають стандартні - прес-тури, в рамках яких журналістів возять одними й тими ж «накатаними» місцями, всілякі виставки та форуми, що відбуваються за одноманітною схемою: послухали ораторів, понудьгували, випили, закусили і роз’їхалися, прихопивши сувеніри.
А от у випадку з «балакучими» кавунами не влада, а саме активісти громадських організацій Центру туризму ХерсON і Центру живої історії «Олешшя» продемонстрували і нестандартний підхід, і креативність. За досить скромних витрат про Херсонщину зможуть більше дізнатися в об’єднаній Європі. Адже знамениті таврійські кавуни охоче розкуповують не тільки в країнах колишнього СРСР, а також й у Великій Британії, Німеччині, Канаді тощо.
