Сьогодні медики Херсона відзначають Міжнародний день медичної сестри

медсестра, лікарня, рік медсестринства
Висока місія на землі – бути медсестрою

12 травня – Міжнародний день медичної сестри, а 2020 рік в Україні оголошено роком медсестринства. В усьому світі визнано, що ця професія складна і багатогранна та заслуговує на гідне вшанування. У державі 76 відсотків від усього медичного персоналу складають медичні сестри. Їх не завжди помічають пацієнти, зокрема, в операційних, їм часом забувають подякувати. Але – медсестра – дуже важлива. Як писала Вірджинія Хендерсон, одна із засновниць сестринської справи як професійної діяльності, «медична сестра – це ноги безногого, очі сліпого, підтримка дитині, джерело знань і впевненості для молодої матері, уста тих, хто надто безсильний і заглиблений у себе».

Сестра милосердя, біла голубка. Як тільки не називають цих служниць добру і милосердю.

У КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша» (лікарня водників) трудиться багато медсестер за різними профілями діяльності. Але сьогоднішня розповідь про дільничну медсестру 2-ї терапевтичної служби поліклініки №1 Воскобойнікову Людмилу Олександрівну. Нещодавно жінка відсвяткувала 70-річний ювілей, а її трудовий стаж медсестри складає 52 роки. Вражаюче, правда?

Мила, тиха, врівноважена жінка так і випромінює добро, щирість і чуйність. Дивлячись у її сяючі очі, розумієш: цій людині можна довіритися. Ось так з першого погляду, з першої зустрічі. Напевно, це і називається – обрала професію за покликом серця. Наша героїня і не заперечує, навпаки – говорить, що якщо правильно вибереш професію і вкладеш у неї частинку своєї душі, то щастя тебе знайде саме. Тож їй у житті поталанило. Не помилилася і живе обраною спеціальністю не одне десятиліття свого життя.

У 1965 році дівчина приїхала з Каховки і поступила до Херсонського медичного училища. А вже через 3 роки розпочала свою трудову діяльність. Як прийнято говорити, пропрацювала з одним записом у трудовій книжці з вказаним місцем роботи – поліклініка №1. Неймовірно добра і чуйна медсестра з дня у день спілкувалася з пацієнтами: вислуховувала їх, втішала, частину їх болю брала на себе, співчувала і заспокоювала рідних. Так і завоювала довіру у підопічних поліклініки. Усім відомо, що злим і бездушним у медицині не місце. Тільки доброта, співчуття і щирість йдуть поруч зі справжнім медиком.

Є що згадати і про молоді роки. Як не критикують радянські часи, Людмила Олександрівна з натхненням згадує, як будучи комсомольцями брали участь у громадських справах, співали у хорі, подорожували. Вона неодноразово перемагала у конкурсах на кращу медсестру. Було весело і цікаво!

Що приховувати, жінка мріяла стати лікарем, але не судилося. Так у житті буває, коли обставини диктують свої правила. З теплотою згадує першого лікаря, з яким починала працювати – Босько Беллу Петрівну. А останні 30 років пліч-о-пліч в одностайному тандемі з Самсоновим Сергієм Миколайовичем. Скільки всього довелося пережити на 12-й дільниці, де на обслуговуванні перебуваэ близько двох тисяч чоловік…Особливо Людмила Олександрівна пригадує 90-і роки, коли в Херсоні була загроза епідемії дифтерії. Застати людей вдома можна було лише у після робочий час. Тож вона з лікарем після 18-ї ( а це зима) вирушали в подорож і, переходячи з квартири в квартиру, прищеплювали людей на дому. За довгі роки взаємної діяльності багато співробітників перейшли до категорії друзів, близьких людей. Адже медсестра з лікарем як ниточка з голкою. Це - одна команда. Тільки за умови повного взаєморозуміння з напівслова, напівпогляду може бути позитивний результат.

Незабаром Воскобойнікова Людмила Олександрівна збирається на дійсно заслужений відпочинок. Каже, родина наполягає та й молодим вже час поступитися дорогою. Особливо з цього тішиться онука Аліна. Каже, як це буде добре, коли вона прийде зі школи, а на неї чекатиме бабуся. А бабуся з легкою тінню суму в очах думає: як це вона не вдягатиме білий халат? Адже кожного дня це була її візитівка: я - медик.
Значення досвідчених фахових медсестер переоцінити важко. Вони відіграють важливу роль особливо у становленні молоді.

Так це підтверджує і заступник медичного директора з медичного обслуговування дорослого населення Керецман Ольга Михайлівна.

- Коли свого часу я прийшла на інтернатуру, то зустрілася з цілою когортою професійних лікарів і медсестер. Мені після університету вони здавалися недосяжними як зірки на небі. І я мала за честь вважати їх своїми кумирами. Наставниками були лікарі Белла Петрівна Босько, Валентина Михайлівна Прокопчук, а з медсестер - Людмила Олександрівна Воскобойнікова. Вона ніколи не рахувалася з часом і на правах старшого товариша з увагою ставилася до молодих спеціалістів. У потрібні моменти завжди підказувала, радила, вводила у курс справи і робила це тактовно, стримано, культурно, так, що молоді лікарі не відчували ніяких незручностей чи зверхнього ставлення до себе. Людмила Олександрівна заслужено є однією з найкращих медсестер нашої поліклініки №1, зразок медсестринства. Вона стала учителем і для нас, і для нинішніх медсестер і по праву входить до ради наставників при поліклініці. Результатом її роботи є те, що молоді медики приходять і залишаються. А якщо десь і йдуть, то тільки на підвищення. Зараз особливо непросто працювати в нових умовах, у той час, коли медицина стрімко розвивається. Але вона власним прикладом доводить, що можна саморозвиватися і гідно справитися з новинками сьогоднішнього дня. Загалом наставництво – традиція лікарні Карабелеша. Погодьтеся, не всі хочуть і вміють ділитися набутим досвідом. Це дорогого вартує. Тож, з глибокою вдячністю вітаю в особі Людмили Олександрівни Воскобойнікової всіх наших милих, любих і дорогих медсестричок. У слові медсестра головна частинка «сестра». Гадаю, все і так зрозуміло.

Кожна медична сестра має у житті високе гасло: світити іншим, спалюючи своє серце! Тож нехай ваші прості імена живуть у серцях у пацієнтів. І в медицині беззаперечним є той факт, що медсестра цінна як діамант!



КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша»
© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів