На Херсонщині починають відновлювати лісосмуги

На Херсонщині починають відновлювати лісосмуги

Всесвітня продовольча організація (FAO) спільно з українськими науковцями розпочинає досліди з відновлення лісосмуг на Херсонщині.

Біля села Великий Клин у Голопристанському районі області вже з'явилися перші такі зелені оборонці поля – два ряди саджанців дубу звичайного, гледичії та жимолості завдовжки у 2,240 кілометри. Землі для цього надав Інститут водних проблем меліорації, а виростили та з любов'ю висадили деревця (на знімку) працівники Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства – за угодою з FAO, та завдяки її фінансуванню.

Триває облаштування нової лісосмуги у Голопристанському районі Херсонщини

— Хижацьке вирубування лісосмуг на Херсонщині уже призвело довтрати більше ніж половини їх площ. Наше завдання – показати, що відновлення захисту полів дасть змогу збільшити їх врожайність на 25-30 відсотків. Для цього потрібно визначити,скільки саме рядів насаджень буде в лісосмузі – два, три чи п'ять, які породи дерев та чагарників найкраще виконуватимуть захисну функцію. Із цим допоможе Всесвітня продовольча організація – вона замовила і проект експериментальної лісосмуги, і оплатила вирощування саджанців для неї, — пояснив директор Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Олександр Глод.

— Насадження полезахисних лісосмуг — частина проекту інтеграції земельних ресурсів на деградованих ландшафтах українського степу. Він передбачає також тренінги у рамках «Польової школи фермерів», сприяння їм у боротьбі з опустелюванням земель. Проект триватиме до кінця липня наступного року, і надалі можна бути подати заявки на його продовження, — зазначає польовий офіцер FAO Олександр Димов.

Втім, для Херсонщини зараз проблема не тільки в тому, щоб якомога швидше відновити лісосмуги, які обороняють край від «чорних» буревіїв. Адже за кілька років молоді деревця так само залюбки вирубуватимуть браконьєри, котрі займаються продажем «дармової» деревини. «Безгоспні» насадження потрібно взяти на баланс місцевим громадам, забезпечивши їх охорону та збереження – в тому числі, й за грантові кошти міжнародних та вітчизняних організацій. А для аграріїв має стати вигідним створення нових лісосмуг, каже директор Степової філії Українського НДІ лісового господарства Олександр Глод.

Це можливо, якщо держава допоможе із стимулюванням таких проектів. І не обов'язково для цього передбачати великі гроші в бюджеті: непогано може спрацювати хоча б надання пільг зі сплати земельного податку чи зменшення ставки ПДВ з урожаю у вигляді компенсації за витрати хліборобів на облаштування захисних насаджень.

Іншої альтернативи немає: згаємо час на балачки, і пустеля «постукає в двері». А хліб у пустелі, як відомо, не росте.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Новий день