Цікаво, що саме її бажання вчитись театральному мистецтву підштовхнуло керівництво театру створити таку студію для дітей, хоч ідея вже давно витала у повітрі. А коли Настя прийшла з своєю ідеєю до директор – він їй просто не зміг відмовити. Того ж року, тільки вже на початку осені, дівчинка увійшла до першого набору театр-студії «Пролісок».
Так, мрія про театр зростала та міцніла, хоча у її родині цю любов до театру серйозно ніхто не сприймав. «Всі діти читали казки, а я читала Кримінальний Кодекс України та Конституцію. Мене готували до серйозної професії юриста, оскільки в родині були і адвокати, і судді, і поліцейські», - розповіла акторка.
Після закінчення театральної студії, Анастасія одразу вступила до найкращого театрального вузу країни – Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Хоч формально, щоб заспокоїти батьків, подавала документи і до юридичного вишу.
Так трапилось, що сім'я Анастасії частково розділена між Україною та Францією і дівчині довелось розриватись на дві країни. Однак, часу Настя не втрачала – в улюблених містах Ніці, Монако та Каннах вбирала французьку культуру, насолоджувалась мистецтвом та архітектурою, переймала досвід французьких акторів.
«Найбільше я люблю театр опери і балету. Мені подобається той стан після якого ти виходиш з вистави. Я іноді ловлю себе на тому, що це якесь космічне єднання з мистецтвом. І три чи чотири години пролітають миттєво», - поділилась своїми враженнями Анастасія.
Херсонщина для актриси – мала батьківщина, де інколи вона ностальгує та згадує дитинство. А приїхати в місто у якому ти починав на гастролі – це завжди і приємно, і відповідально.
Нещодавно, на сцені Херсонського театру гастролювала цікава театральна команда з Києва – театр-студія кіноактора за підтримки продюсерського центру «Eurasia Vision Art», що функціонує при кіностудії Довженка. Привезли виставу «Заручники» режисеркою і актрисою цієї вистави є – народна артистка України Ніна Набока. Це була особлива вистава для гастролерів, оскільки привезли вони прем'єру. Для Насті ж виступити на «рідній» сцені було дуже непросто, оскільки роль у цій виставі теж має досить специфічну.
«У цій виставі я ходжу на стріпах та майже повністю оголююсь. Це досить непросто, як у фізичному, так і у психологічному плані, але я люблю виклики, які мені ставить життя і радо їх приймаю», - поділилась своїми переживаннями актриса.
Щодо викликів, які підкидає актрисі життя, вона не перебільшила. Адже кілька років тому їй довелось з нуля вчитись говорити після складної операції на верхній щелепі, де їй витягнули майже пів-обличчя. Тому, поставлена сценічна мова була повністю нівельована таким поворотом долі. Але актриса не здалась і плідно працювала над собою та над тим, щоб почати жити своїм життям: «Потрібно завжди слухати себе. Я дуже шкодую, що якийсь період життя я не слухала себе.
Чомусь я вирішила, що хтось може мені диктувати. Але це моє життя: мої помилки, мої правила. І я дуже шкодую, що я не навчилась охороняти свої барикади раніше, бо дуже багато є людей, які люблять відводити від твоєї дороги, але потрібно прожити своє життя, а не їхнє. Це найважливіша місія кожної людини».
Закохана у природу, підводний світ (оскільки має сертифікат з дайвінгу!) та французьку культуру, акторка не цурається висловлювати і свою громадянську позицію – проти окупації Криму. Для неї Крим – це місцевість у якій у дружбі і гармонії повинні жити українці та кримські татари. Таке бачення склалось, зокрема, і під впливом фільму «Хайтарма», неперевершеного режисера сучасності – Ахтема Сейтаблаєва. Знятись у його роботах актриса була б непроти.
Дівчина активно знімається. Цікаві роботи у популярному славнозвісному серіалі «Лікар Ковальчук», документальному фільмі «Весільний каравай» тощо.
«Оголити тіло неважко, складніше оголити душу», - запевнила актриса театру і кіно Анастасія Гергель. І вона радо готова це робити. Актриса має загартований характер, яким завдячує перш за все усім режисерам, з якими їй доводилось працювати.
«Я дуже поважаю професію режисера і вважаю, що це надзвичайно складна інтелектуальна та організаційна робота. Якщо я, як актриса, відповідаю тільки за свою роль і якісно виконую свою роботу, то режисер думає і відповідає за все. І не важливо, чи це в театрі, чи в кіно», поділилась своїми думками Анастасія. Разом з тим вона зізналася, що завжди радо приймає виклики, які дають їй режисери, оскільки найважливіша перемога для неї – це перемога над собою, результатом якого є гарно зроблена роль.
Одним з девізів Анастасії є слова Меріл Стріп: «до біса все – бери і роби». Їх вона повторює собі чи не щосекунди. Як і фразу «Жінки, що гарно себе поводять рідко творять історію».
Еліза СОЛОДКА
Фото Анастасії Зуй
