У селі на Херсонщині куниці людей витіснили

Якби пересічному городянинові довелося заночувати у степовому селі Нова Благовіщенка на Херсонщині, навряд чи він міг би там спокійно заснути.

Який там сон, коли в тебе над головою, просто на горищі, хвацько витанцьовують дивного гопака. Перша думка: нечиста сила завелася! Проте насправді жодних там домовиків чи відьом – на горищі гуляють звичайні куниці. Адже їх тут сила-силенна. І нічого дивного: коли люди з села тікають, дика природа швидко їм «заміну підшукує».

Ніде правди діти: Нова Благовіщенка вмирає. За часів СРСР тут було потужне господарство та близько тисячі хат, майже в кожній з яких дзвеніли дитячі голоси. Тепер зали лишися тільки 22 «живих» оселі із 39 мешканцями. З них семеро дітей, але власної школи у Новій Благовіщенці давно немає, тому хлопців і дівчат возять учитися до школи села Славного – за сім кілометрів. Щоправда, дістатися туди щастить не завжди. Адже дорога туди розбита вщент, і після снігопаду чи тривалих злив вона перетворюється на болото, перетнути яке можна хіба що на бронетранспортері чи на танку, а не на шкільному автобусі-таратайці.

Однак втрати села однією тільки школою аж ніяк не обмежуються. Сюди тепер не ходить жоден пасажирський автобус, тож з'їздити хоча б до лікарні в районний центр Горностаївку для місцевого люду без власного «залізного коня» – неабияка проблема. Немає у Новій Благовіщенці храму, підчисту висох єдиний ставок, немає навіть магазину: він давно закрився.

Будівля перетворилася на порослі будяками руїни (дивись фото), де облаштували своє кубло ті ж куниці. Звідти хижаки роблять набіги на селянські обійстя, тягаючи звідти курчат і качат – часом навіть на котів нападають, вбачаючи у них «конкурентів». Між руїнами походжають фазани, бігають зайці, підгризаючи капусту на залишках городів.

Товари на замовлення місцевих сюди тепер два рази на тиждень возить підприємець. Пошта у Нову Благовіщенку надходить раз на тиждень у кращому випадку, воду в хати подають за графіком три рази на тиждень. Якщо в інший день закортить помитися, воду треба брати з цементного колодязя. Хто такий колодязь не облаштував, миється у суворій відповідності з графіком.

От чого у Новій Баговіщенці багато, то це орної землі. На пай тут після завершення колгоспної ери роздавали по дев'ять гектарів. Та одні власники паїв померли, інші виїхали шукати кращої долі деінде. А з тих, хто доживає віку біля батьківських та дідівських могил, здебільшого вже й сил не вистачає біля неї поратися. Тож землю поздавали в довгострокову оренду потужній агрофірмі.

Метикуваті «фірмачі» провели до полів зрошення, і отримують чудові врожаї соняшнику, ячменю, пшениці та кукурудзи. Але власникам паїв вносять значно нижчу орендну плату, як за обробіток богарних земель. І роблять вигляд, наче все справедливо й правильно, відкладаючи внесення змін до орендних договорів на невизначене «потім».

Нова Благовіщенка тепер – частина Горностаївської об'єднаної територіальної громади. Та у селі нічого не змінилося і до, і після децентралізації. Люди тут не живуть, а виживають: раніше начальство з райдержадміністрації сюди не потикалося, і з ОТГ так само не навідується. Хіба що примчав нещодавно народний депутат України, котрий дуже прагне переобратися на другий термін.

Похвалився досягненням: мовляв, завів до Нової Каховки для захисту теренів цілу військову бригаду. З залу заїжджому опецькові порадили залишити бригаду собі. А в село повернути регулярні автобусні рейси, провівши гостя на добру доріжку добірними матюками. Слава Україні!

Сергій ЯНОВСЬКИЙ, фото автора
"Новий День"

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів