Гороховий джек-пот і пшеничний програш на Херсонщині

Вирощувати гарні врожаї на Херсонщині навчилися. А отримувати за плоди своєї праці гідну винагороду – ця важка наука поки що далася не всім.

Тут конче потрібне і знання ринку, і розвинута землеробська інтуїція. Приблизно така, як у директора сільгосппідприємства з села Клини Олешківського району Леоніда Сівакова.

Від озимої пшениці на цей рік Леонід Володимирович після аналізу ситуації відмовився, а натомість засіяв 82 гектари земель звичайним собі горохом. І не прогадав двічі: по-перше, завдяки щедрим літнім дощам культура дала 1,73 тонни з гектару на богарі замість минулорічної тонни з невеличким «хвостиком». А по-друге, закупівельні ціни на горох, порівняно з минулорічними, трохи зросли. Та й попит тримається непоганий: весь урожай до останньої горошинки одразу викупив комбікормовий завод, чесно розрахувавшись при цьому.

Тепер коштів вистачить і на добрива, і на паливо, і на розрахунок з 86 власниками земельних паїв, котрі здали їх господарству в оренду. Джек-пот, як сказали б азартні гравці! Проте ті олешківські трударі на землі, котрі пшениці «не зрадили», тепер мають клопіт. Тільки не з врожаєм, а з його збутом.

— Торік озиму пшеницю третього класу у виробників закуповували по 4,5 тисячі гривень за тонну. Тепер великі оператори ринку пропонують навіть до 5,7 тисяч гривень. Але вони віддають перевагу роботі з фермерськими господарствами та агрофірмами, і гроші їм за продукцію сплачують «по безналу». А от власникам паїв у кілка гектарів, котрі порядкують на своїх ділянках самотужки, і воліють отримати за зерно готівкою, доводиться куди складніше. Перекупи готові платити і готівкою, але селянина при цьому обдирають безбожно. Щойно почалися жнива, а ціну за тонну озимої пшениці зараз уже збили до 3,5-3,7 тисячі гривень. Причому купують її всю без розбору, як фуражну, а потім, частина її продається за рубіж набагато дорожче, вже як продовольча. Отже, й «навар» на таких схемах наші ділки отримують подвійний, якщо не потрійний, — розмірковує Леонід Сіваков. – Комерсанти в таких умовах заробляють пречудово. Та простому хліборобові ціновий тиск розвивати господарство й впроваджувати нову техніку і нові технології можливості не дає.

Після пшениці аграріїв на півдні України очікують ще й соняшникові жнива. І вже зараз зрозуміло, що вони теж стануть для них серйозним випробуванням. Розщедриться «небесна канцелярія» на дощики, то підприємство Леоніда Сівакова збере до двох тонн насіння з гектару, а як ні – буде на чверть менше. До того ж, перекупи і в цьому випадку з цінами вже почали тиснути: минулого року за тонну соняшнику давали 10,5-11 тисяч гривень, а нині лише 7,5-8 тисяч.

При цьому виробничі витрати не зменшуються, а тільки зростають. І не тільки на дизельне паливо, гербіциди чи добрива. Скажімо, платня за оренду паїв у Клинах піднялася з трьох до п'яти відсотків від нормативної оцінки землі. Хтось із орендодавців згоден почекати належної платні до кінця року, а хтось просить грошей чимскоріше – треба вирішувати якісь свої родинні і господарські проблеми.

Та й податки хоч сяк, хоч так, а віддати треба. А господарство Леоніда Сівакова, до речі, є одним з їх найбільших платників тільки для Виноградівської ОТГ Олешківського району – стабільно вносить у скарбничку громади більше трьохсот тисяч гривень на рік. Тож ужинок у Клинах щедрий, одначе й кошти від реалізації збіжжя у копиці скирдувати не доводиться: кожну копійчину є куди прилаштувати.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий День"

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон