"Аутентичні інтер'єри будинку не збереглися. Проте зараз невідомо куди поділися ще й опорна металева колонна дев'ятнадцятого сторіччя, а також чавунна балюстрада на другому поверсі. При цьому жодного дозволу на проведення робіт із їх демонтажем ми не надавали. Власне, за ним ніхто й не звертався, та проектної документації ми також не бачили", — обурюється начальник Інспекції з охорони пам'яток історії та культури Херсонщини Іван Солоницький.
– Службу державного архітектурно-будівельного контролю просимо призупинити будь-які роботи на об'єкті. Будемо також звертатися до обласної прокуратури, аби тому, що відбувається, надали правову оцінку. Та визначити винуватця складно: адже будинок на вулиці Суворова належить одразу кільком власникам. І хто з них ініціював сумнівний ремонт, ще треба з'ясувати".
Даних про особняк у центрі Херсона збереглося не так багато. Коли точно його звели – невідомо. Першим його власником називають прем'єр-майора Єкатеринославського гренадерського полку Михайла Гаріна. Але жив тут не тільки Олександр Суворов. А ще й племінник засновника Херсона Григорія Потьомкіна – його племінник та найближчий сподвижник Олександр Самойлов.
Потім тут розміщувалися службові квартири губернатора та віце-губернатора, типографія, міський архів, за радянських часів – ТСОАВІАХІМ та навчальний корпус державного педагогічного інституту. Вже за новітньої української історії патріоти Херсона виступали за передачу будинку під музей Суворова, та можновладці розпорядилися інакше – пустили «смачну» нерухомість у центрі міста під приватизацію, перетворивши її на таку собі «воронячу слобідку» з магазинів та офісів. От тепер ми й пожинаємо плоди, точнісінько за прислів'ям про сім няньок, у яких дитя може без ока залишитися.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий день"
