Рибалки Херсонщини: Замість того, щоб ловити рибу, полюємо на папірці

Через відсутність тривалих морозів пониззя Дніпра не скувало кригою, а риба не пішла до зимувальних ям, тому місцеві риболовецькі артіліне можуть взятися до легального промислу.

Причина та сама — бюрократичні зволікання з дозволами на цю діяльність. Керівник однієї з таких артілей у Голопристанському районі Херсонщини Василь Багмут розповів, що одинадцять бригад рибалок підготували документи на оформлення дозволів на 2019-й ще у жовтні минулого року. Але не отримали їх і досі.

«Замість того, щоб ловити рибу, полюємо на папірці. І раніше середини або навіть кінця лютого чиновники дозволів нам не обіцяють. До того ж така тяганина триває уже три роки поспіль — отримуємо документи тоді, коли на носі весняна заборона на промисел через нерест», — обурюється Василь Багмут.

Щоб легально ловити рибу в пониззі Дніпра, сплачувати податки та забезпечувати робочими місцями шість сотень годувальників селянських родин, тутешнім приватним підприємцям треба пройти кола бюрократичного пекла. Адже спершу треба добитися квот на вилов у Києві — їх надає Держрибагентство України.

Далі ліміти узгоджує національний природний парк «Нижньодніпровський». А потім з їхніми «візами» ще треба прийти до департаменту екології Херсонської облдержадміністрації за «остаточним» дозволом. І всюди попросять зачекати.

Директор департаменту екології Херсонської ОДА Юрій Попутько, приміром, у бесіді з автором цих рядків повідомив, що документи від риболовецьких артілей для видачі дозволів на поточний рік ще не надійшли. Але на миттєве рішення рибалкам можна не сподіватися.

«Розглядатимемо заявки винятково в рамках чинного законодавства. Воно на їх розгляд відводить місяць», — пояснив Юрій Попутько.

У своїх промовах та приватних бесідах херсонські чиновники часом наголошують, що відсутність промислу на Дніпрі — це начебто добре. Рибу залишають у спокої, її, мовляв, більшає. Насправді ж цю бізнесову нішу замість легальних промисловців негайно захоплюють браконьєри, котрі розкидають власні сітки та ставлять ятері, і гребуть усе підряд без жодних лімітів та узгоджень.

«Піратські» засоби лову вилучають сотнями, але разові рейди правоохоронців загальної картини розгулу хижацького винищення природних багатств головної української річки не змінюють. І до речі, свіжої риби на ринках Херсона та міст на лівобережжі Дніпра не бракує — навряд чи її везуть з інших регіонів.

Різниця тільки в тому, що через відсутність цивілізованої конкуренції перекупники «загинають» на цей товар високі ціни. Скажімо, у тому ж Голопристанському районі Херсонщини звичайнісінький карась тепер коштує до тридцяти гривень за кілограм, таранька до тридцяти п'яти гривень, окунь — до сорока гривень, щука — до п'ятдесяти.

«За такі гроші раніше можна було осетриною ласувати», — скрушно зітхають покупці.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Голос України"

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів