Крім автора книги, на презентації були присутні: голова правління громадської організації «Культурний центр Україна – Литва» Наталі-Дануте Антано Бімбірайте, доктор історичних наук, професор, зав. кафедрою Всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету Віталій Миколаєвич Андрєєв, організатори зустрічі – працівники бібліотеки, педагоги Херсонщини, прикордонники та гості.
Вперше книга «Світло та тіні першої республіки: Литовська держава у 1918-1940 роках» була презентована 17 травня цього року. У ній розкриваються основні етапи становлення Першої Литовської Республіки, її злети та падіння. Також у книзі висвітлені найяскравіші сторінки війни та збройної боротьби за соборність литовських земель.
Сьогоднішня зустріч з автором книги відбувалася у форматі краєзнавчої програми «БібліоTV», під час якої гості заходу дізнавалися цікаві факти з історії Литви, які чимось схожі з нашою історією боротьби за незалежність України.
Також у присутніх була можливість почути цікаву інформацію про культуру Литви і про історичні пам'ятки, які безпосередньо пов'язують цю державу з Херсонщиною.
Мова йде про Дозорну вежу, ще відому як Башту Вітовта, яка знаходиться у селі Веселому Береславського району Херсонської області. Збудована наприкінці XIV століття, ця башта-донжон є єдиною оборонною спорудою такого типу часів Великого князя Литовського Вітовта, яка зберіглася в Україні.
Цікавий факт про цю вежу розповіла Наталі-Дануте Антано Бімбірайте: «Розчин, яким скріплено чотири поверхи Башти Вітовта, був взятий на експертизу. Як виявилося, його склад дуже схожий з тим розчином, який використовували у будуванні Меджибізьких веж, які розташовані у Хмельницькій області. Цей розчин є кістковим клеєм, який дуже міцний, і тримає стародавні будівлі цілими і неушкодженими».
Також голова правління громадської організації «Культурний центр Україна – Литва» розповіла про те, які заходи були проведені на честь 100-річчя литовської боротьби за незалежність. Так, 17-ого травня відбулася перша презентація книги «Світло та тіні першої республіки: Литовська держава у 1918-1940 роках», а 19-ого травня цього року відразу на трьох локаціях у Херсоні відбувся День вуличної музики, започаткований, до речі, у Литві.
Як же виникла ідея написати та видати книгу, присвячену боротьбі литовського народу за право існування своєї держави? Про це розповів Віталій Миколаєвич Андрєєв: «Спочатку у нас виникла ідея провести круглий стіл за участі українських та литовських науковців і обговорити нагальні питання наших країн. Досвід виявився вдалим і корисним, і ми вирішили до 100-ліття відродження литовської державності 1918 року створити книгу, присвячену цьому періоду (1918-1940 роки), а потім, 13-15 вересня цього року, на базі Херсонського державного університету провести масштабну міжнародну конференцію».
Вивченням історії Литви автор книги, Артем Петрик, займається вже не перший рік. Ще до видання книги, у 2016-ому році вийшли його наукові статті, присвячені цій державі, а на початку 2017-ого з'явилася ідея написання цілої книги: «Чому я написав книгу саме про литовців? Тому що литовці, при тому, що це народ нечисельний, завжди підтримували Україну в боротьбі за незалежність. Вони були союзниками Української народної республіки, надавали фінансову підтримку українським патріотам, наприклад, у 1935-ому році, кошти, які надходили з Литви, складали 25% бюджету українських націоналістів. Литовці та українці пліч-о-пліч боролися проти радянського тоталітарного режиму і т. д.».
Чимало прикладів патріотизму литовського народу знайшли відображення у книзі Артема Петрика.
«Прикладів є багато. Ось один з них. У період польської агресії проти Литви литовський парламент зібрався на позачергову сесію, і усі депутати проголосували за те, щоб їм йти на фронт. І пішли воювати, залишилася тільки президія. І такі випадки досить поодинокі, якщо брати Європу 20-30 рр.», - розповідає автор книги.
Завершилася презентація виступом двох постійних юних читачок бібліотеки, Анни Абрамової, яка на скрипці виконала «Литовський танець» та Сімони Налбандян, яка розповіла литовську казку.
Наталя РОЖКОВАН
Фото автора
