Кандидати відомі, але не відомий результат, який може стати несподіваним... І тут не обійдеться без "темних конячок" цих ректорських перегонів.
Так, на думку знаних науковців Владислава Грибовського та Володимира Мільчева, досить цікавішою і неординарною є постать одного з кандидатів на посаду ректора ХДУ - доктора історичних наук, професора Віталія Андрєєва. Хто ж він такий - кандидат Андрєєв, звідки він "випірнув"?
Віталій Миколайович Андрєєв народився 27 квітня 1967 року в м. Запоріжжя в робітничій сім'ї . Зростаючи серед типових п'ятиповерхівок звичайного радянського обласного центра – задимленого заводами міста, всуціль підпорядкованого потребам важкої індустрії, – Віталій досить рано визначився зі стилем свого подальшого життя: нетиповим, нерадянським, неіндустрійним і далеким від провінційної пересічі.
Систематичне заняття спортом він поєднав з глибоким зануренням у потік історичного знання, а стриманий аполонійський академізм гуманітарія щасливо сполучив з інтелектуальним діонісійством рок-культури. «Злагоджений безлад почуттів» Артюра Рембо, явлений Віталію голосом Джима Моррісона через радянський магнітофон «Весна–306» у дворах пересічного запорізького мікрорайону, пізніше позначився на формуванні його стійкого інтересу до посткласичної філософії історії.
Навчання в спортивному класі середньої школи № 1 звело Віталія з Арнольдом Сокульським – першим директором Національного заповідника «Хортиця», знаним істориком, краєзнавцем і громадським діячем; саме він прищепив Віталію любов до історії та загострив його увагу на упослідження тоталітарною системою вивчення української минувшини.
Спочатку палке прагнення юнака займатися історією професійно не було помічене і тільки після демобілізації у 1987 р. він вступає до історичного факультету Запорізького державного університету. Тут, в атмосфері інтелектуальної розкутості часів Перебудови і формувався професійний та національний світогляд майбутнього науковця, тут сформувалася і його родина (дружина – теж історик) та професійна доля. Перші наукові праці Віталія Андрєєва з'явилися ще в студентські роки, на момент закінчення університету в арсеналі молодого вченого вже було сім наукових праць.
Від часу закінчення університету Андрєєв працював на посаді наукового співробітника археологічної експедиції Запорізького обласного краєзнавчого музею, одночасно - вчителя школи № 89 та навчався в заочній аспірантурі Дніпропетровського державного університету під керівництвом відомого українського історіографа, доктора історичних наук, професора Ірини Іванівни Колесник. У 1998 р. В. Андрєєв успішно захистив кандидатську, а у 2013 р. докторську дисертації.
У 1998 р., на запрошення керівництва Херсонського державного педагогічного університету ім. Н.К. Крупської (тепер Херсонський державний університет), Віталій Миколайович переїхав до Херсона і розпочав роботу на щойно створеному історичному факультеті. Одночасно викладав в Академічному ліцеї при ХДУ. З 2001 р. й дотепер очолює кафедру всесвітньої історії та історіографії.
Зусиллями завідувача кафедри В. Андрєєва створено археологічну лабораторію та археологічну експедицію ХДУ, відкрито аспірантуру. З 2013 р. Андрєєв – професор кафедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету, а з 2017 р. – член спеціалізованої вченої ради у Запорізькому національному університеті.
За роки роботи В.Андрєєва в ХДУ склалася його наукова школа дослідників інтелектуальної історії України ХІХ–ХХ ст. Під його керівництвом було захищено десятки дипломних та магістерських робіт, 8 кандидатських дисертацій.
Наукова школа професора Андрєєва зробила помітний внесок у розробку теоретичної складової української біографістики, здійснила цілий комплекс конкретно-історичних досліджень у галузі історіографії, джерелознавства, історії України, «сімейної історії», генеалогії, просопографії та інших спеціальних історичних дисциплін.
На теперішній час бібліографія В. Андрєєва налічує більше 170 праць, а його монографія «Віктор Петров. Нариси інтелектуальної біографії вченого» увійшла до десятки найкращих книжок 20-го Міжнародного форуму видавців у Львові й стала лауреатом Премії «Найкраща книга форуму–2013». У Всеукраїнському рейтингу «Книжка року–2013» її винесено на четверту позицію топ-списку в номінації «ОБРІЇ» серед видань зі спеціальної літератури. Науковий доробок В. Андрєєва отримав визнання українських та зарубіжних науковців.
Отакий він Віталій Андрєєв - неординарний і талановитий кандидат на посаду ректора Херсонського державного університету, який цілком здатен стати "темною конячкою" цих перегонів - обійти на фініші більш відомих кандидатів...
Роман КАРНАУТСЬКИЙ
Фото з архіву В.Андрєєва