Фельдшер Владислав Кушниренко лише другий рік працює у Маринському ФАПі. Зі студентської лави потрапив у сільський медпункт. Як стверджують лікарі - такий досвід хоч і тяжкий, зате безцінний. Не кожен наважується одразу брати на себе відповідальність за здоров'я й життя сільської громади. Владислав не з боязких, тож нині майже півтисячі людей під його опікою.
Роботи сільському фельдшеру, як кажуть, не позичати. Щодня до фельдшерсько-акушерського пункту звертаються по 10-15 чоловік, викликають і додому. На виклики фельдшер виїжджає велосипедом, надаючи людям першу долікарську і невідкладну медичну допомогу.
Хоча робочий графік, звичайно, існує, але, як і будь-якому сільському медпрацівнику, доводиться «сідлати» залізного коня і вдень, і вночі. Зараз побільшало хворих на респіраторні недуги, а що вже казати про гіпертоніків! Такі чи не в кожній хаті.
Фельдшеру завжди необхідна зібраність, витривалість, здатність швидко та вміло діяти, якщо виникла якась кризова ситуація, а також відповідальність, співчуття, тактовність. Багато з таких рис є й у маринського фельдшера Владислава Кушниренка. Свідчення того - позитивні відгуки людей та Грамота від селищного голови Горностаївської ОТГ.
Ліками невідкладної допомоги тепер Маринський ФАП забезпечений – з району давали та й благодійники підсобили. А ось медичного обладнання тут, крім тонометра, немає. Тож Владислав говорить, добре було б мати глюкометр для вимірювання рівня цукру в крові, та й інгалятор не був би зайвим.
У розмові, якось Владислав зізнався, що в майбутньому залишатися у Маринську не збирається (він не тутешній) - хоче працювати фельдшером швидкої допомоги.
Та й можливо не лише ця причина. Сільський фельдшер отримує мізерну заробітну плату, як говорили самі медичні працівники – «на руки» 2,5 тисячі гривень. Ось за такі гроші цілодобово фельдшер поспішає на допомогу людям.
Тож очевидно сьогодні недарма говорять про дефіцит кадрів сільських медиків: випускник медичного закладу, перш ніж погодитися на роботу в селі, спочатку подумає, чи варто їхати туди, коли ти потратив стільки коштів і років для здобуття престижної колись професії, якщо тебе держава залишає сам на сам з усіма побічними проблемами, що не стосуються лікування людей?
...Маринський ФАП невеликий, але тут завжди тепло і затишно. Цим опікується незмінна санітарка Валентина Ющик. Іноді, коли черговий фельдшер знаходить собі більш вигідніше місце роботи, їй доводиться самій застосовувати набуті довгорічною практикою знання, щоб у критичній ситуації підтримати хворого.
