Таким чином можуть «убити двох зайців» - краще адаптувати майбутніх випускників до своїх робочих місць, і допомогти їм освоїти сучасну техніку, якої дефіцит у майстернях державних та комунальних освітніх закладах краю. Пропозицію уже підтримали керівники облради та облдержадміністрації, отож тепер зупинка -- тільки за внесення змін до навчальних програм.
Утім, для самих підприємств таке співробітництво - ніяка не благодійність, а лише можливість отримати потрібних фахівців для налагодження виробництва.
Адже за час тривалого простою чи роботи на десяту частину від планової потужності, яке тривало десятиріччями, сотні робітників виїхали за кордон та стали гастарбайтерами, або ж вийшли на пенсію, і тепер нікому зайняти місця біля верстатів.
У цехах Херсонського машинобудівного, електромеханічного, механічного та інших заводів бракує кваліфікованих токарів, слюсарів, фрезерувальників, зварювальників тощо.
ФАКТ
До обласного Центру зайнятості підприємства краю вже подали інформацію про наявність 20,2 тисячі вакансій - на сім відсотків більше, ніж торік. Але їм потрібні робітники, які вміють ладнати з технікою, а на ринку праці переважає пропозиція «білих комірців» - бухгалтерів, економістів, менеджерів, юристів. Такі наслідки перекосів у регіональній системі кадрової підготовки.
Проте є небезпека, що чергова спроба повернути молодь на виробництво потерпить фіаско. Вивчившись і отримавши певний досвід роботи, випускники професійних ліцеїв та коледжів можуть гайнути за кордон, як і їхні попередники. Адже заробітки на місцевих підприємствах не йдуть у жодне порівняння із зарубіжними.
Скажімо, у Польщі вони для виробничників сягають від семисот до 1,2 тисячі євро на місяць, тоді як у Херсоні - 4,5-6 тисяч гривень, тобто вп'ятеро менше. Для прикладу: на Херсонському електромеханічному заводі (трудовий колектив -- 478 чоловік) середня зарплата - 5 853 гривні, на механічному заводі (триста працюючих) це 5 310 гривень.
ФАКТ
Протягом першого півріччя поточного року середня зарплата на промислових підприємствах Херсонщини сягнула 5 834 гривні на місяць. Це на 32,2 відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас 32,7 відсотка підприємств повідомили про збитки, як фінансовий результат роботи. А заборгованість із виплати зарплат на них зросла на 2,8 відсотка - до 1,1 мільйона гривень.
Звісно, якщо обсяги виробництва зростуть, разом із прибутками збільшуватиметься і зарплата тих, хто безпосередньо і випускає продукцію. Але для нарощування цих обсягів потрібні додаткові робочі руки, а їх треба ще добре попошукати.
