Аспекти медичної реформи обговорювали в Херсоні

На черзі у Верховній Раді – законопроект «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості»

Що це означає для жите-лів села та про деякі інші аспекти медичної реформи розповідав 13 жовтня в Херсоні директор облдепартаменту охорони здоров'я Віктор Короленко.

За даними ВООЗ, щороку вмирають щонайменше 136 тисяч українців, котрих можна було би врятувати. Медична реформа давно вже назріла, адже застарілий підхід у медицині призвів до малої тривалості життя наших громадян і до проблем зі станом здоров'я нації в цілому. Автори реформи запевняють, що зміни дозволять суттєво підвищити якість надання послуг як у обласному центрі, так і в сіль-ській місцевості.

Є 4 основні принципи реформи, говорив директор облдепартаменту: доступність, якість, своєчасність і безперевність надання медичної допомоги (тобто навіть після того, як хворого прооперували та відпустили додому).

Почали з реформування першої екстреної допомоги на догоспітальному етапі. Тепер по всій Херсонській області працює єдина диспетчерська, куди потрапляє виклик із будь-якої точки регіону. На екрані диспетчер бачить точну адресу та бригади, які отримують цей виклик за 30 секунд, а значить, можуть приїхати швидше за інших.

Нині на Херсонщині функціонують 10 станцій, 14 підстанцій і 19 пунктів постійного базувания бригад екстреної допомоги. Але щоб повністю перекрити всю територію області, потрібні ще 25 пунктів. Цього року на Херсонщи-ні відкрили 4 пункти базування, завдяки чому тепер є 97% вчасного приїзду до пацієнта.

Доступність вторинної (спе-ціалізованої) медичної допомоги має бути забезпечена завдяки формуванню госпітальних округів. Це територіальні об'єднання закладів охорони здоров'я в одну мережу залежно від кількості населення, наявності готових лікувальних закладів і дорожнього сполучення.

На Херсонщині створені 4 госпітальні округи: Бериславський, Генічеський, Таврійський (із центром у Новій Каховці) та Херсонський. За задумом, дорога до багатопрофільної лікарні округа не повинна перевищувати 60 хвилин. А оскільки стан доріг у області – одне з найболючіших питань, то виходить, що одна з основних інвестицій в охорону здоров'я – це інвестиції в дороги.

Як прозвучало на засіданні, нині 96% фінансування закладу охорони здоров'я з бюджету йде на зарплати та енергоносії, й лише 4% – на надання медичної допомоги. Дороговартісне лікування мало хто може собі дозволити. Про скорочення лікарень або лікарів, чого побоюються деякі опоненти реформи, не йдеться, запевнив директор облздраву.

По-перше, закривати заклади охорони здоров'я заборонено законом – можливе тільки їх перепрофілювання. По-друге, в херсонській медицині кадровий голод: забезпечення лікарями складає 68–72%, є райони без хірурга чи кардіолога. 40% працюючих лікарів – пенсійного віку, а зі 140 інтернів, які приїздять у область щороку, 60 їдуть в інші місця, бо не мають житла чи не хочуть працювати в селі.

Тепер ці питання серед інших важливих проблем належать до сфери відповідальності госпітальних рад. Це орган, який нібито забезпечить можливість громадян (фактичних власників лікарень як комунального майна) впливати на організацію медичної роботи.

Це орган дорадчий, завдання якого: рекомендації щодо реорганізації та перепрофілювання закладів стаціонарної меддопомоги в межах округу, пропозиції щодо призначення та звільнення керівників закладів, підготовка 5-річного плану розвитку госпітального округу та розуміння того, які інвестиції потрібні, щоб вивести лікарні на сучасний рівень.

Загалом це – безліч напрямків діяльності: логістика, транспортне сполучення, комунікації, будівництво, реконструкція, працевлаштування. Госпітальна рада складається з пред-ставників громад. Але рада, яка складатиметься лише з представників місцевих органів влади, буде неефективною. Необхідні фахівці, які розуміються саме на медицині та можуть спрямовувати роботу ради.

На жаль, в реальності не завжди так виходить. Наприклад, уперше засідання госпітальної ради відбулося в Таврійському госпітальному окрузі – й обернулося великою сваркою. Із 28 членів ради лише 10 є медиками, решта – чиновники, далекі від питань медицини. Такий стан речей обурив присутніх на засіданні, поставивши порозуміння між членами ради під знак питання. Головою ради, її заступником і секретарем обрали... трьох голів районних рад на території госпітального округу.

І лише головою групи, яка буде займатися розробленням Плану розвитку став головний лікар райлікарні – до речі, депутат Херсонської об-ласної ради. Хвилюючим було питання, де бути центру Таврійського госпітального округу: протистояння між Каховкою та Новою Каховкою було жорстким. Врешті останню було визнано центром округу. Та є побоювання, що проблеми спільного фінансування залишаться, й у цю «боротьбу» можуть втрутитися політичні сили.

Таким чином медична реформа залишає безліч питань і сумнівів. І головне питання – чи стане-таки медична допомога якісною та доступною для пересічного громадянина.

Лідія ЛЕЩЕНКО
"Гривна. Новий формат"

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон