Минулого тижня місцями, які несуть екологічну загрозу мешканцям регіону, проїхалися заступник голови Комітету ВР України з питань екологічної політики Олег Недава та голова громадської організації ''Всеукраїнська екологічна ліга'' Тетяна Тимочко.
На сміттєзвалищі — без змін
Першим об'єктом, який забажали відвідати столичні гості, стало звалище твердих побутових відходів у Херсоні. Відома активістка в галузі охорони природи, яку часто можна побачити на телеекрані, Тетяна Тимочко просто шокована станом справ на підприємстві, яке приймає сміття з усього міста. Жінка зазначила, що в Україні понад 7 тисяч офіційних звалищ. Такі вона відвідала у всіх без винятку обласних центрах, але херсонське виявилося серед найгірших.
— Такого масштабу сміттєзвалище становить загрозу для навколишнього середовища. Глибина полігону візуально до 25 метрів над поверхнею, а насправді вона може сягати 40 метрів. Полігон не має санітарної зони. І люди, які експлуатують його, не зацікавлені, щоб у Херсоні почалося роздільне збирання, бо їм тоді не привезуть пластик, папір, скло, метал, і їм не буде на чому заробляти. Це злочин в межах міста, - зазначила Тетяна Тимочко.
Нардепа Олега Недаву, котрий у парламенті представляє екологічний комітет, на територію об'єкта намагалося не пустити керівництво ТОВ ЛТД ''Ітака''. На що він відповів, що за статусом народного депутата має право безперешкодного доступу на будь-яку територію, підконтрольну Україні, а поведінка ж хазяїв херсонського смітника вкотре свідчить про незнання ними законів.
Можливо, пускати нардепа з екологом на полігон не поспішали, бо там повним ходом триває збір пластика та скла? Неочікувана комісія нарахувала 12 нелегалів, котрі займалися сортуванням. Директор підприємства ''Ітака'' Олександр Байош традиційно удавав, що не в темі.
— Чи є у нас на полігоні сторонні особи? Так, це явище носить системний характер, з чим ми посильними методами намагаємося боротися. І таке на всіх звалищах України, а не тільки на херсонському, — зазначив Олександр Байош.
— Але Ви ж тут зарплату отримуєте? — запитали у Байоша.
— Звісно, — почули відповідь.
ТОВ ЛТД ''Ітака'' працює на херсонському звалищі з червня 2016 року. На запитання щодо того, чи має фірма оцінку впливу об'єкта на навколишнє середовище, директор відповів, що тут він не компетентний і взагалі, кому цікаво, нехай подає інформаційний запит. Зате ситуацію прояснив директор департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА Юрій Попутько.
— Тільки після того, як голова ОДА створив своїм розпорядженням робочу групу, ''Ітака'' уклала угоду з ДП, підпорядкованим Мінекології, аби там за півтора року розробили оцінку впливу і провели екологічну експертизу. За діючим законодавством фірма не має права займатися даною діяльністю без такого документа, — зазначив Попутько.
Керівник підприємства запевняє, що на звалищі немає фільтратів. Така заява здивувала експертів зі столиці. Фільтрати — це високотоксичні речовини, які утворюються внаслідок захоронення нерозібраних відходів, що не пересипається за стандартами грунтом. І ця рідина присутня абсолютно на всіх сміттєзвалищах України і дренує в водоносні горизонти, забруднюючи питну воду.
— Треба уважно переглянути можливості експлуатації цього полігону і зрозуміти, скільки компанія отримує за послуги, які надає. Міністерство екології нарешті підготувало стратегію щодо поводження з побутовими відходами. є напрацювання у ВР, є мої особисті законопроекти з приводу ТПО. Але є й лобі таких компаній, які заважають прийняти рішення, щоб все це працювало, як у європейських країнах, — зазначив Олег Недава.
За півгодини на очах в еколога та нардепа на об'єкт заїхали 5 машин зі сміттям. Що і скільки завезли, невідомо, бо вагів на херсонському звалищі немає, облік відходів фактично здійснюється на око. Нагадаймо, термін дії так званого полігону закінчився на початку 2017 року.
Чому не вивозять пестициди?
По правий бік — бетонні контейнери у два ряди, на ємностях — руді й чорні потьоки, по лівий — купа каміння. Це розібраний склад колишнього ''Райагрохіму''. Не була тут більше року, тож те, що тільки погіршало, помічаю одразу. Ось у такому стані зберігаються 1200 тонн отрутохімікатів поблизу с. Сонячного на Білозерщині, хоч слово ''зберігаються'' у даному випадку використовувати дуже спірно. Це колись тут був стратегічний об'єкт, який охоронявся, тепер же огорожу й складські приміщення розібрали. Зайти сюди без перешкод може хто завгодно, а місце вкрай небезпечне.
— Ми не випадково попередили вас, що необхідно одягнути на взуття хоча б пакети. Це забруднені грунт, бетон і метал, які ніколи не очистяться і не розкладуться: скільки вони лежатимуть, стільки й отруюватимуть природне середовище. Але все це потрапляє у водоносні горизонти. Це головна причина онкозахворюваності людей, особливо в сільській місцевості, — розповіла еколог Тетяна Тимочко.
Втім, виявляється, це ще не всі пестициди, які є в районі. 65 тонн отрути лежить не так далеко від Сонячного, на території відомої Агрофірми радгосп ''Білозерський''. Причому підприємство, яке вирощує яблука та виноград і випускає вино та інші алкогольні напої, не має жодного відношення до цих пестицидів. Отрутохімікати, які до цього змінили кілька місць прописки, сюди привезли з Нововоронцовського району, ще за розпорядженням тодішнього голови ОДА Миколи Костяка. Обіцяли, що це тимчасове сховище, але отруту так і не вивезли. Що у ємностях — невідомо, бо ті безгоспні, і їх склад не досліджувався.
Випадково дізнавшись, що з робочим візитом у регіоні перебуватиме нардеп від екологічного комітету, який заїде на сховище хімікатів під Сонячним, з ''Білозерського'' відрядили представників до обранця. Олегу Недаві передали цілий стос документів зі зверненнями до багатьох інстанцій щодо необхідності вивезти отруту з підприємства і відписками на них. Нардеп документи прийняв і пообіцяв, що дані пестициди потраплять до переліку отруйних речовин на вивезення з Херсонщини. Але проблема в тому, що наразі в Україні пестициди не вивозять і не утилізують взагалі. За словами обранця, питання гальмується Мінекології.
— Я вітаю намагання нашого міністра екології та природних ресурсів Семирака підтримати вітчизняного виробника і дочекатися, коли буде створено нове підприємство, яке займатиметься утилізацією пестицидів. Але його сьогодні немає, а пестициди є, і їх треба вивозити. Ринок же достатньо жорстко тримають і не дають компаніям дозвіл на транскордон пестицидів. До речі, багато разів зверталися до міністерства компанії, які вже вивозили отрутохімікати з України, щоб дали дозвіл, але його не дають, — розповів Олег Недава.
Востаннє з України отрутохімікати вивозилися перед футбольним чемпіонатом ''Євро-2012'', адже це було однією з головних вимог для проведення змагань такого високого рівня. Тоді відповідно до спеціально розробленої програми поводження з непридатними пестицидами небезпечної хімії позбулися Донецька, Харківська, Дніпропетровська та Київська області. Херсонщина виявилася далеко від місця проведення ''Євро'', відтак, їй не пощастило...
''Маямське'' свавілля у Скадовську
Наступним пунктом призначення для гостей, які поставили собі за мету вивчити основні екологічні проблеми Херсонщини, став Скадовськ. Це зараз на міській набережній порожньо й тихо, а місяць тому тут вирувало курортне життя. А ще тут недавно відгримів Міжнародний дитячий вокальний фестиваль ''Чорноморські ігри'', відроджений після забуття. Його учасники, ясна річ, і гадки не мали, що зовсім поряд із красивою сценою нахабно порушується закон...
Просто на набережній, впритул до моря, простяглася куди більша за фестивальну сцену споруда — розважальний заклад під назвою ''Маямі''. У людини, яка більш-менш орієнтується в законодавстві, одразу ж постає питання: як будівля могла з'явитися у стометровій приморській зоні? І воно, як ви розумієте, риторичне.
За радянських часів тут була човнова станція, яка, кажуть, діяла ще й після розпаду Союзу. Але згодом, як це часто у нас буває, об'єкт опинився у приватних руках. Які міські депутати приймали рішення на відчуження землі у природоохоронній зоні, вже ніхто й не пригадує. Це був 2005 рік. Тільки на місці човнової станції тепер величезний центр розваг, який цинічно зветься ''Клуб любителів водних видів спорту ''Маямі''. Певно, йдеться про любителів поплескатися у здоровенному басейні, бо такий, як видно через щілини в огорожі, на території закладу є. А
може, це про власників дорогих яхт, катерів тощо? Бо цього літа просто від торця ''Маямі'' виріс довжелезний металевий пірс, який заходить у море. Мало їм берега, тепер вже водний простір дай! Таким чином перекритим виявився не лише прохід до пляжу для відпочивальників, а й... частина моря.
А ще у ''Маямі'' самовільно пробурили свердловину, зате каналізації тут немає, тому всі нечистоти стікають... куди б ви думали? Звісно, в море! І що ж місцева влада, як відреагувала на відверте нахабство, де порушення на порушенні? Скадовський міський голова пояснив: особисто з власниками ''Маямі'' не знайомий, їм писали листи...
— Ми звернулися з листом до Державної архітектурно-будівельної інспекції, писали до прокуратури. А ще писали власнику ''Маямі'' з проханням на виконання закону відкрити прохід до пляжу. Але все залишилося без відповіді, — сказав міський голова Олександр Яковлев.
Представники обласних екологічних інстанцій — департаменту та інспекції — чесно зізналися: у ситуацію не втручалися, адже не мають на те повноважень. За перевірку стометрової захисної зони відповідає природоохоронна інспекція Чорного моря, а вона — в Одесі...
Стосовно власників ''Маямі'' вже кілька разів відкривали кримінальні провадження. Та як відкривали, так і закривали, рішеннями суду. Бо, виявляється, все законно: на об'єкт зареєстроване право власності, є договір оренди на землю. Останнє провадження за фактом самовільного заняття земельної ділянки закладом з'явилося в червні і, як видно, аж ніяк не завадило ''Маямі'' повноцінно працювати у сезон — тепер вже з диво-пірсом.
Чим завершиться історія з недоторканним ''Маямі'' на скадовському узбережжі і чи взагалі завершиться — поки питання без відповіді.
У ситуацію пообіцяв втрутитися народний депутат Олег Недава, який вже звернувся з вимогою до керівництва місцевої прокуратури надати повний звіт щодо ''маямської'' теми. Але в його допомогу якось мало вірять керівники дитячих пансіонатів та санаторіїв, розташованих по сусідству з ''Маямі''. Їхнім пацієнтам і вихованцям нічний заклад влітку спати не дає...
Марина САВЧЕНКО
"Новий День"
