Нова гребля - нові можливості

Меліоративний гігант Північно-Кримський канал збудували у 1961—1971 роках. Штучна водойма протяжністю понад 400 км стала незамінною для Херсонщини,але більше — для АР Крим, де посушливий клімат не давав вирощувати високі врожаї овочів.

А про те, щоб у зоні ризикованого землеробства, якою був і залишається південь, за­ймалися рисівництвом, без каналу й мови не могло бути. Увесь цей час, аж до анексії Криму, Херсонщина постачала пів­­-о­строву воду — з Каховської ГЕС через Північно-Кримський канал.

Коли ж до сусіднього регіону прийшов окупант, Україна вирішила перекрити водну артерію для півострова. Північно-Крим­ський канал, в прикордонному Каланчацькому районі, перегородили першим-ліпшим способом — мішками з піском.

Зрозуміло, що надійним такий метод назвати не можна, тож постала гостра потреба будівництва нової греблі, яка могла б забезпечити ще й потреби області. Бо, якщо поглянути правді у вічі, залишивши Крим без води, Херсонщина і сама постраждала: можливість зрошувати землі втратили з десяток фермерських господарств у Каланчацькому та Чаплинському районах. Збитків зазнали в основному рисоводи. Серед тих, хто опинився у непростій ситуації, голова ФГ «Колосок» Юрій Дудченко. Чоловік розповідає:

"Ми просто залишилися без води. Усім рисівникам не залишалося нічого іншого, як скластися грошима і побудувати хоч і тимчасову, слабеньку, але дамбу. Звісно, виростили ми рис не того врожаю, який хотілося б, але що мали робити? А ще кожного року, перед початком поливного сезону, боїмося, що гребля не витримає і посіви засохнуть".

Нову греблю вирішили будувати у тому ж районі, але дещо в іншому місці — на річці Каланчак. І оскільки подібний об'єкт — задоволення не з дешевих, витрати на себе взяла держава. З головного кошторису країни було виділено 35 млн. грн. Наразі завершено першу чергу греблі, і залишилося обладнати інфра­структуру: будівлі для охорони тощо. Об'єкт надійний і по­тужний.

— Можете самі впевнитися, як тримають затвори. Жодного витоку, вода піднімається, — резюмує головний інженер Північно-Кримського каналу Володимир Оберемок.

Об'єкт проінспектував голова ОДА Андрій Гордєєв. Він підкреслив, що плотина стратегічна не лише для нашого регіону, перекриття водопостачання країні-окупанту — це позиція України.

— Найголовніше — ми виконуємо геополітичну місію, не пускаючи воду до окупованої території. За всіма міжнародними правилами країна, яка окупувала територію іншої країни, несе повну відповідальність за ту територію, яку вона окупувала, — сказав Гордєєв.

Разом з тим, за словами очільника області, гребля продумана й зведена так, що можна буде відновити водопостачання на півострів. Але для цього Крим має знову стати українським. Хоча є дуже тривожна інформація, що окупаційна влада знищує систему зрошення (а в Криму канал простягнувся на 300 км!).

Ось що повідомив директор департаменту ОДА Олександр Паливода: «Канал у Криму розбирають, виймають плити... Що буде з водоймою через рік-два? Можливо, вже ніхто й ніколи не зможе відновити канал, тому що на це потрібен не мільйон гривень і не два...».

Як мовиться, не своє — не шкода. Але що можна вдіяти, коли територія загарбана, кому скаржитися й на кого? Що ж до нової греблі, розташованої в Каланчацькому районі, роботи на ній можуть бути завершені вже за 3 місяці. Але це за умови, якщо держава виділить ще 13 мільйонів гривень, яких не вистачає на введення в експлуатацію об'єкта. За оцінкою фахівців, гребля дасть Херсонщині не менше 7 тисяч гектарів поливних земель.

Марина САВЧЕНКО
"Новий День"

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон