Головна причина – немає роботи. Де шукати порятунок, як розвивати власний бізнес на селі?
Відповідь на ці запитання можна знайти, ознайомившись з роботою сільського обслуговуючого кооперативу «Каїр», який за допомогою гранту ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» розширив можливості землевласників з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції.
ДОНОРИ БІЗНЕСУ
Зрозуміло, розпочинати нову справу завжди важко. Але ж є міжнародні донори, які готові вкладати кошти у сільські кооперативи різного спрямування, надавати гранти на власну справу. Щоправда з умовою: головний партнер – це пайовики, які проявляють ініціативу та дієве бажання покращити економічний розвиток села.
Нагадаємо, згаданий проект розвитку ПРООН раніше спрямовував кошти на підтримку соціальних мікропроектів, які стосувалися житла, охорони здоров'я, енергозбереження соцоб'єктів тощо.
Завдяки цьому 2008 - 2013 роках у 9 місцевих радах Горностаївського району було реалізовано 12 мікропроектів, що дало змогу покращити водозабезпечення, відкрити нові дитсадки, відремонтувати дошкільні заклади, медичні амбулаторії та школи.
Відтепер, окрім соціальних проектів, донори розширили умови: через те, що в багатьох селах критична ситуація з безробіттям, вони вирішили дати «вудку» та навчити селян самих «ловити рибу». Цією вудкою стали кооперативи.
І хоча кооперація серед фермерів та особистих селянських господарств у нашому районі ще не достатньо поширена, як того хотілося б, все ж перші його прояви є. З допомогою міжнародних грантів за проектом Європейського союзу ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» упродовж двох останніх років в області вдалося: відремонтувати десятки кілометрів систем зрошення та водогонів, створити 25 сімейних молочних ферм та чотири сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи. З них два у нашому районі - СОК «Горизонт-2015» у селищі Горностаївка та СОК «Каїр» в селі Каїри. Кожен кооператив отримав по 25 тисяч доларів на придбання обладнання та підвищення кваліфікації.
РЕЦЕПТ УСПІХУ
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив СОК «Каїр» обрав 4 напрямки діяльності, з-поміж яких - надання послуг з обробітку грунту та реалізації продукції. Під час першого етапу загальна вартість проекту склала 704 тисячі гривень, з яких – 70 тисяч гривень надали з бюджету Каїрської сільської ради та 80 тисяч – кошти членів кооперативу, решта – Євросоюзу.
За спільні кошти придбали трактор МТЗ-82 та навісне обладнання – сіялку зернову, дискову борону та плуг. Хоча й не вірилося, але вдалося потрапити і в другий етап проекту вартістю 304 тисячі гривень. І ось уже в цьому році, як і передбачалося, отримали просапну сівалку, культиватор та оприскувач. А завдяки вдалому тендеру, вдалося зекономити 47 тисяч гривень, тож за ці кошти придбали ще 24 польових котка і ємність для води, щоб забезпечити обприскування культур.
«Поки що, всі наші надбання – придбання техніки, але, думаю, це лише початок шляху, - зізнався голова кооперативу Олександр Ольшанський. – Заснували ми кооператив 2014 року. Чесно кажучи, шлях до його створення був не вельми легкий. Одноосібники та фермери якось не вірили в те, що хтось даром може щось дати, побоювалися, що техніку згодом відберуть.
Та й активності було малувато: ніби домовилися, все попередньо зробили, а дійшла справа до грошей – не всі відразу змогли їх здати. Та цю ситуацію нам вдалося переломити, довелося навіть позику взяти, адже без вкладень членів кооперативу ми не змогли б отримати кошти Євросоюзу».
На думку Олександра Ольшанського недовіра та труднощі проявилися тому, що хотіли спочатку створити кооператив трохи іншого спрямування – надання послуг з водоподачі та зрошення. Але такий кооператив раніше у Каїрах уже був створений за ініціативи сільського голови Анатолія Тарасенка, та доля його невідома й чомусь наразі замовчується. Хоча тоді, для його створення вирізали старі труби та здавали на метал, щоб мати кошти на заснування кооперативу.
Сьогодні послугами кооперативу користуються лише 25 його членів і збільшувати їх кількість найближчим часом тут не планують. Адже мають одним трактором обробляти 250 гектарів землі – а це досить вагоме навантаження. Треба всім зорати, закультивувати, посіяти, обробити посіви, і зробити це вчасно. Втім, на майбутнє, якщо зароблять на послугах, планують розширити технічну складову кооперативу. ймовірно і залучатимуть нових членів.
«На мій погляд, кооперація допомагає селу знайти ресурс для життя. Звісно, землю можна віддати в оренду, проте краще самому на ній заробляти. Люди вже почали розуміти переваги кооперації, бо побачили, що є нова техніка, якою можна обробити їхні наділи, що намагаємося все робити по справедливості, погоджуємо графік робіт, - говорить керівник кооперативу.
– Звісно, працюємо лише два роки, тож значними результатами похвалитися ще не можемо. Але те що людям вигідно бути в кооперативі, мабуть не заперечуватимуть. Приміром, ми прийняли рішення орати присадибні ділянки членам кооперативу значно дешевше, ніж за цю послугу беруть інші, тож тут вони можуть дещо зекономити Та головне, що людям не треба бігати в пошуках техніки, щоб зорати чи засіяти свою землю».
За словами Олександра Ольшанського, їхній кооператив – це маленький камінчик у фундамент розвитку українського села. Олександр побував у багатьох областях на тренінгах, семінарах, де за проектом ПРООН навчали бізнесу. Пересвідчився, що там, де громади гуртуються та обєднуються, де є якесь виробництво або переробка, де люди мають можливість і бажання заробляти на своїй землі – ці села розвиваються. Але це, насамперед залежить від самих людей. Зрештою, це шанс для них знайти гідну роботу біля власної хати.
«Сьогодні ми вже напрацьовуємо зв'язки та шукаємо ринки збуту, щоб надавати членам кооперативу послуги ще й з реалізації продукції, - ділиться своїми планами очільник СОК «Каїр». – Адже це чи не найбільша проблема сільгоспвиробників: вирощують, а вигідно продати не можуть.
Хочемо також показати тим власникам, які мають невеликі наділи, що на них теж можна заробляти гроші – пропонуємо вирощувати гарбузи на насіння. Уже є пропозиції від австрійської фірми, яка зацікавлена закуповувати сире гарбузове насіння прямо з поля по 500 євро за тонну, але треба щоб було посіяно не менше 500 гектарів цієї культур».
ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ РОЗВИТКУ
Як свідчить досвід, кооперативи допомагають долати основні біди села - безробіття, безгрошів'я та бідність. І в багатьох регіонах розвивається кооперативний рух, очевидно там більше пояснюють селянам переваги кооперації, а люди розуміють, що без цього в особистих господарств немає перспективи.
Чому ж у нашому районі мало послідовників такого обєднання, хоча вже кілька років поспіль говорять, що треба створювати кооперативи, сімейні ферми, особливо в молочному тваринництві, яке вже повністю занепало?
На думку Олександра Ольшанського, причина в тому, що немає цілеспрямованої роботи місцевих органів влади з ініціативними людьми щодо започаткування власної справи. А ще, певно, – відсутність довіри, необізнаність та острах спробувати щось нове.
Справді, не завадило б на базі місцевого управління агропромрозвитку створити центр навчання кооперації та комунікації між селянами.
Розповідати людям усі тонкощі реєстрації кооперативів та можливості отримати статус неприбуткової структури - адже селяни побоюються, що дохід від кооперації стане причиною відмови у наданні субсидії на опалення і через це теж не поспішають вступати в кооперативи.
Звісно, треба пояснювати, що для заснування кооперативів потрібні фінанси. І люди повинні знати, що таку допомогу можна отримати в рамках різних Європейських програм розвитку громад. Одна з вимог надання грантів – наявність 10-20 % співфінансування від кооперативу, місцевого бюджету або бюджету громади, спонсорів.
Зрозуміло, кооперації потрібна і державна підтримка: насамперед, прозоре законодавство та програми розвитку кооперативів. Водночас, селяни мають усвідомити, що до кооперації не можна примусити, потрібно мати бажання співпрацювати та разом розвивати виробництво.
Любов РУДЯ,
"Сільські новини"
ДЛЯ ДОВІДКИ: Наразі в аграрному секторі спостерігається значне залучення грантів. Зокрема в Херсонській області діють 5 програм міжнародної технічної допомоги в аграрному секторі.
Окрім того, пріоритетними проектами для Херсонщини є: проект голландської програми МАТРА для розвитку сільських територій; проект Міністерства міжнародних справ Канади щодо розвитку плодоовочівництва, проекти "Розвиток молочного бізнесу в Україні" Уряду Канади та "Розвиток сімейних ферм, об*єднаних в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи" від USAID.
