Козацький слід в історії Херсона

Краєзнавець Андрій Лопушинський (на фото) знайшов кілька загадок в історії Херсона і сусідніх поселень,які примушують по-новому подивитись на участь козаків у створенні міста.

Напевне, всі знають три місця на Херсонщині, які пов'язані з козацькою добою – Кам'янська та Олешківська Січі, фортеця поблизу сучасного села Тягинка Бериславського району. Території вивчені, внесені до туристичних маршрутів.

А ось в історії обласного центру цілі сторінки, пов'язані з іменами запорожців, не популяризувались. Все почалось з назви річки Кошової.

«Козацьке військо називали Кіш. Хіба можна, щоб на честь козаків назвали річку? Я почав читати документи і зрозумів, що навколо Кошової були, мінімум, три місця, які народні перекази пов'язували з козаками.

По-перше, це острів, який ми називаємо Карантинний. На картах XІX століття має назву Кордонний, а у «Записках Одеського товариства історії і старожитностей» («Досвід топографічного огляду старожитностей Херсонської губернії» В. Ястребова) він називається ще й Запорозьким.

Землевласник і археолог Георгій Львович Скадовський чув народні легенди, що на цьому острові осіли козаки. Знаходили на ньому залишки будов і людські кістки. Але насправді, вони відносяться до середньовічного періоду, це вже зараз доведено. Тож, Скадовський привів цей факт як народну оповідку», – розповів краєзнавець Андрій Лопушинський.

Друга територія, якій приписували місце розташування козацького городища, розташована поблизу сучасного Кизомиса. Але Георгій Львович спростував цю легенду, довівши, що знахідки з цього місця відносяться до більш давнього періоду. Абсолютно точно дослідник вказав на третій пункт – поблизу сучасного селища Білозерки.

«Всі місцеві жителі знали це місце і розказували, що тут колись жили козаки. Це городище виглядало так: два ряди хат, а посередині – ще одна більшого розміру, розвернута по-іншому.

За реконструкцією Кам'янської Січі, козацький стан так і виглядав – вулиця у два ряди куренів, у центрі – майдан і церква. На кінець XІX століття, коли Георгій Львович описував цю місцину, він приводив спогади селян Білозерки, чиї батьки й діди були козаками», – продовжив краєзнавець.

І є таке припущення: після руйнації останньої Січі (було це за три роки до заснування Херсона) частина козаків осіла поблизу Білозерки і жила тут певний час. Козакам потрібно було освоїтись у нових реаліях. Хтось став обробляти землю, хтось потрапив до Османської імперії, хтось – до Російської і став служити у Чорноморському козацькому війську.

Ось, наприклад, козацький старшина Сидір Білий був другою особою після губернатора, першим очільником Дворянського зібрання у Херсоні і кредитував поважних херсонців (у боржниках числились начальник порту і купці).

А ще невідомий козак пожертвував Успенському собору 40 тисяч рублів на оздоблення. А Спаському (Катерининському) козаки вручили Євангеліє, на першій сторінці якого є напис: «От Запорожской Сечи – собору». Яка ж Запорізька Січ, коли її зруйновано кілька років тому?

Андрій Лопушинський пов'язує відсутність інформації тим, що в Російській імперії існувала заборона на будь-яку згадку про козаків, тим більше – їхню популяризацію. Але в історії Херсона козаки залишили свій слід. І це лише початок вивчення цієї сторінки, сповненої загадок і таємниць.

За матеріалами "Український Південь"

Фото В'ячеслав Савельєв

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів