Днями документ розглядали на його розширеному засіданні за участю народних депутатів, представників виконавчої влади та освітян.
«Необхідність прийняття цього законопроекту обумовлена тим, що у зв'язку з ухваленням, на мій погляд, дуже сирого Закону «Про вищу освіту», на сьогодні фактично ціла галузь освітня залишається у невизначеному стані», — пояснив один із його авторів перший заступник голови профільного парламентського комітету Олександр Співаковський.
Відповідно до чинного Закону «Про вищу освіту» останній набір на молодшого спеціаліста мав відбутися у 2016 році. Далі навчальні заклади 1—2 рівней акредитації мали визначитися — або вони відійдуть до системи вищої освіти і готуватимуть бакалаврів чи молодших бакалаврів, або до професійно-технічної. Останні фінансуватимуть із місцевих бюджетів.
Проте ще й досі не ухвалено нового базового закону «Про освіту» та спеціального закону «Про професійну освіту», які мають остаточно врегулювати статус технікумів, коледжів та училищ. Невідомо навіть, які саме заклади збережуть (чи отримають) право готувати молодших спеціалістів.
Тож нині вони перебувають між небом і землею. У педагогічних колективах панує невизначеність: правила прийому до закладів 1—2 рівнів акредитації на поточний рік ще не затверджені, коледжі не можуть проводити повноцінну профорієнтаційну роботу серед школярів і взагалі ризикують зірвати вступну кампанію. Тому законодавці пропонують продовжити перехідний період для реформування цієї освітньої ланки.
За словами іншого автора законопроекту № 5240 народного депутата Олександра Марченка, у доопрацьованій його версії пропонується внести зміни до частини третьої пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» — записати, що останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» відбудеться у 2019 році. (У першій редакції документа, яка виносилася на голосування і не була підтримана у сесійній залі парламенту, було зазначено 2020-й.)
Народний депутат Олексій Скрипник запропонував не відкладати реформи надовго і востаннє набрати молодших спеціалістів 2018 року. За його словами, більшість вступників сприймає навчання у коледжі лише як можливість у подальшому без ЗНО потрапити до вишу, і такі преференції не є виправданими. Його колега Володимир Литвин порадив не прив'язуватися до конкретної дати і продовжити прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» до ухвалення відповідних законів.
Уряд з подачі Мінфіну 2016 року планував перекласти фінансування закладів 1—2 рівнів акредитації на місцеві бюджети, але МОН вдалося цьому завадити.
«Чи вдасться обстояти в подальшому, не знаю», — попередив під час дискусії перший заступник профільного міністра Володимир Ковтунець.
«Велика кількість технікумів, коледжів піде в систему профтехосвіти, а відповідно на місцевий рівень, а ми не знаємо, це не прораховано, чи місцеві бюджети витримають таке навантаження, — зауважив Олександр Співаковський. — Мало того. Дуже багато технікумів, коледжів уже зайшли в структуру університетів. І тут так само є питання... Ви знаєте, мою поправку не прийняли, яка дозволяла фінансувати їх з різних джерел. І це означає, що виникнуть такі ж проблеми із університетами, які вже мають у своїй структурі технікуми і коледжі. Тому наше рішення дуже просте — дати МОН 2—3 роки, щоб повністю відпрацювати весь механізм, і після цього проводити реформи».
Зрештою, більшістю голосів комітет підтримав початкову версію законопроекту: продовжити набір молодших спеціалістів до 2019 року.
Анна СМІЛЯНСЬКА
"Голос України"
