Відповідно до пояснень, Закон приймають для того, аби «...дозволити зменшити чисельність осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі та не становлять значної суспільної небезпеки, сприятиме поліпшенню побутових умов тримання засуджених та дозволить зменшити витрати держави на утримання засуджених у виправних установах».
Отже зовсім не тому, що винні відбули покарання, чи за час тримання у в'язниці хтось спокутував свій гріх кримінального вчинку, чи виправив свою поведінку і став на правовий шлях, а лишень тому, що місця для всіх за гратами не вистачає. Чи є у цьому логіка?
Серед аргументів ще є один, просто «убивчий»: «... досвід застосування амністії в минулі роки свідчить, що вона не тягне за собою ускладнення криміногенної ситуації в державі, а оголошення амністії сприятиме утвердженню гуманних засад у суспільстві і стане проявом людяності».
А тепер давай поглянемо на ситуацію під іншим кутом. Статистика та фахівці свідчать про інше. Злочинність в Україні набирає обертів і зупинятися не збирається. Відбувається стійке зростання злочинів. Тільки за минулий рік їх було скоєно на 6,8% більше ніж у 2014.
А у І кварталі поточного року динаміка криміногенної ситуації набирала обертів і склала +18,2% (до попереднього періоду). За літні місяці було зареєстровано на 23% злочинів більше ніж торік.
Відбувається стрімке зростання злочинів проти власності – на 30% (тільки за три місяці осені на 33,3%). За минулий рік матеріальні втрати держави і громадян склали 7 млрд. грн.
Факти свідчать, «крива» звітності щодо скоєних злочинів стрімко повзе у гору... За неофіційними даними збільшення по окремим видам злочинів складає до 45%, ніж за той же період 2015 року.
Сергій ОСОЛОДКІН
P.S. Детальні статистичні дані можете знайти на сайті Генеральної прокуратури.
