А колись же був стратегічний об'єкт — "Райагрохім" у Каланчацькому районі. Підприємство належно охоронялося, бо вважалося таким, що несе загрозу людському життю. Ще б пак, протягом кількох десятиліть сюди звозили залишки пестицидів та гербіцидів з усього району. Кажуть, в основному, це — дуст.
Спочатку хімія містилася у металевих ємностях, але тих надовго не вистачило. В кінці 1990-х тара прогнила, і з її вмістом необхідно було щось робити. До речі, тоді, на хвилі появи багатьох політичних партій, на темі отрутохімікатів хто тільки не спекулював.
Здебільшого перед виборами політики «пачками» приїздили на Херсонщину, на місце небезпечних складів отрутохімікатів автобусами привозили журналістів. Піарилися — розповідали, яке то страшне сховище на наших землях, обіцяли прибрати хімію, а потім їхали геть і про все забували. А журналістів одразу везли відпоювати червоним вином — кажуть, виводить шкідливі речовини з організму.
Майже 20 років минуло, а я й зараз інколи відчуваю отой їдкий запах, який тоді стояв на околиці села Мирного, той репортаж був влітку, у +30°С...
А зараз просто дежавю — знову Мирне, правда, запаху вже немає, бо надворі холодно. Місцеві ж кажуть, що взимку тільки й дихають нормально, бо як пригріє сонечко та вітерець подме — «духан» розноситься на все село. А то ще було, якось кури повиздихали в людей, котрі мешкають на вулицях поряд зі сховищем отрутохімікатів. Ой, тоді галас здійнявся, понаїхали санстанції, різні інспекції... курячі трупи позабирали й десь позакопували. Але хімію з Мирного ніхто не прибрав.
Ото як у 2001-му закатали 174 тонни у бетонні контейнери, так вони і стоять, сьогодні вже під відкритим небом, бо навіс люди «добрі» розібрали. Дощ, сніг, спека — не дивно, що з часом резервуари потекли. Невивчені сполуки просочуються в землю і згодом з грунтовими водами потрапляють у воду питну. Це тому у Мирному бояться варити їжу з того, що тече з кранів. У селі й так підвищений рівень захворюваності на рак. Хворіють і молоді, і старі.
А от у Мирненській сільській раді мені показують папку з 15-річною перепискою з урядом. Відповідей згори багато, але всі як одна — відписки, з переведенням стрілок донизу. То все писали, що держава коштів таких не має, щоб вивезти й утилізувати отрутохімікати. Тепер у можновладців нова фішка — проблема має вирішитися за рахунок селищної ради бо ж у процесі децентралізації на місцях тепер залишатиметься немало коштів, от і на те, щоб прибрати небезпечні відходи, вистачить.
Сільський голова Мирного Анжела Реут від тих порад хапається за голову — нині бюджет населеного пункту трохи більше мільйона. Так, після об'єднання громад він значно збільшиться, але гроші, яких ще навіть немає, вже розписані — треба ремонтувати геть вбиті дороги, приводити до ладу дитсадок, ФАП тощо. На утилізацію ж хімікатів, як ще до останнього підвищення курсу валют підрахували столичні спеціалісти, Мирному необхідно 8 тисяч доларів на кожну тонну отрутохімікатів. Яка ж децентралізація таке потягне?!
Обласні чиновники від екології теж запевняють, що проблему знають. І не тільки мирненську. Загалом на Херсонщині зберігається близько двох тисяч тонн отрутохімікатів. На утилізацію небезпечних відходів необхідно щонайменше 100 мільйонів гривень. В обласному бюджеті таких коштів немає, а держава їх теж не дає. Причому, це не єдина проблема. Виявляється, наразі питання знешкодження «хімії» взагалі зависло в повітрі. Бо, по-перше, в Україні досі відсутній порядок утилізації пестицидів, по-друге, робити це не дають урядові перевірки.
— Утилізувати пестициди підприємствами, які знаходяться на території України, наразі неможливо, оскільки Міністерство екології та природних ресурсів ініціювало перевірки всіх ліцензіатів, які займаються утилізацією. Мета — виявлення фірм, які дійсно спеціалізуються на даній діяльності, а не користуються документами на власний розсуд, — зазначив Юрій Попутько, директор Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА.
Логіка високого керівництва — раптом, щось там нечисто? І можна було б її зрозуміти, якби тему утилізації отрути не розжовувати довгих 15 років. І доки державні мужі завзято шукають шахрайські схеми, у регіонах, зокрема на Херсонщині, тихенько чекає свого часу бомба уповільненої дії — сотні тонн хімії, розташовані неподалік населених пунктів, а почасти й у їх межах. І коли ця бомба може бахнути, не відомо нікому...
Марина САВЧЕНКО
"Новий День"
