З Державним бюджетом на 2017 рік проблеми?

Сьогодні, 1листопада, Верховна Рада України прийняла рішення про продовження на 10 днів терміну подачі Кабінетом міністрів проекту державного бюджету на 2017 рік до другого читання.

Роз'яснення Паруб'я (Голови ВРУ) щодо того, що проголосований у першому читанні депутатами 20 жовтня проект бюджету №5000-П «Про висновки і пропозиції до проекту держбюджету на 2017 рік», не підписувався 10 днів, звучать досить не переконливо.

Виходить, що без будь-яких підстав він, як Голова ВРУ, ці 10 днів не виконував свої посадові обов'язки, і у продовж 2 днів,як того вимагає регламент ВРУ не підписав рішення ВРУ? Т.т. він саботажник, який спеціально, наміряно зірвав роботу Уряду? Т.т. здійснив кримінальний злочин проти народу України?

Чим виправдана така поведінка Голови ВРУ? Чи не тим, що ці «зайві» десять днів знадобилися Уряду для певної «неофіційної» роботи з тим, що проголосували депутати у першому читанні?

Адже повірити у те, що КМУ всі ці 10 днів не бачив папери, які були проголосовані дуже важко. Так, формально поки рішення ВРУ не було підписано, воно не набувало законної сили, але це зовсім не значить, що відповідні Міністерства і весь склад КМУ, не працював з тими «нелегітимними» папірцями. І що ж тепер?

«Тепер звертається уряд, що на ці 10 днів ми відтягнули термін подачі документа ... Продовжуємо на 10 днів», - сказав Парубій.

Ось як просто вирішуються «складні питання». І у жодного депутата жодного запитання: чому? Може тому, що всі розуміють, що чим пізніше буде подано проект до другого читання, чим пізніше його будуть розглядати, тим потім простіше під «ялинку» і привітання Президента з Новим 2017 роком, його буде приймати?

Нагадаю, що Кабмін анонсував, що Рада прийме Закон «Про державний бюджет на 2017» рік до 1 грудня.

Зрозуміло, що широке коло «громадськості» не встигне ознайомитися і внести будь-які свої зауваження. А отже держава знову матиме те, що й всі попередні роки: «кулуарні узгодження», «закриті цифри», «незрозумілі домовленості», «підковдрове фінансування потрібних галузей і напрямків»? Чому така закритість? Чи не тому, що «нова» влада у «старий» спосіб ділить державні гроші? Нічого нового знову не сталося?

Нагадаю, що 20 жовтня Рада прийняла проект держбюджету-2017 у першому читанні, тоді за цю постанову у «пакеті» з підняттям собі зарплати до 80 тисяч «за» проголосувало всього лише 230 депутатів (мінімум 226).

Дохідна частина держбюджету поки складе 876,9 млрд грн, що на 17% більше, ніж доходи держбюджету 2016 року (749 млрд грн). Фахівці переконують, що таке можливе лише за рахунок інфляції і того, що в Україні «упевнено» працює друкарський верстат, адже промисловість, яка повинна наповнювати бюджет, продовжує стагнацію.

До першого читання Уряд запланував підвищення мінімальної зарплати на 10,1% - до 1762 грн, і народні обранці це проголосували. Але вже через два дні потому Прем'єр завив, що Уряд готовий збільшити мінімальну заробітну плату майже у два рази, і підняти її до рівня 3200 грн. Звідки взялися «зайві» кілька мільярдів гривень Прем'єр не повідомив. Економісти назвали це авантюрою і суто політичним рішенням для того, аби утриматися при владі. Провідні фахівці галузі свідчать: в Україні немає будь-яких об'єктивних посилань для того, аби підняти мінімальну зарплату до таких цифр. Бюджет на цей напрямок може отримати такі додаткові гроші тільки за рахунок одного – друку паперу у кольорах банкнот України, які не будуть забезпечені будь-якими цінними металами. Це дозволяє вже зараз говорити, що слід очікувати збільшення інфляції щонайменше на 30 – 37%. Т.т. Уряд запропонував, а ВРУ може узаконити неофіційну гіперінфляцію.

У проект держбюджету закладено прогноз зростання ВВП у 2017 році на рівні 3%, при інфляції 8,1% і курс гривні 27,2 грн за долар. Номінальний ВВП у 2017 році прогнозується на рівні 2 574,9 млрд грн. У разі якщо не буде збільшено ВВП, то незрозуміло з яких джерел КМУ збирається покривати витрати на те, аби майже удвічі збільшити мінімалку. У рамках існуючого бюджету, без збільшення дохідної части, це можливо або за рахунок збільшення дефіциту, який «зросте» під час другого читання, або за рахунок перерозподілу з інших напрямків: соціалки, культури, мистецтва, медицини, освіти тощо. Малоймовірно, що хтось ризикне знімати гроші з «воєнки» чи «силовиків» (для яких фінансування збільшують).

Безробіття у 2017 році прогнозується на рівні 8,6%, а дефіцит держбюджету на рівні 3% ВВП. Збільшення мінімальної зарплати, як говорять фахівці, повинен збільшити дефіцит ВВП до 5 – 5,7%.

КМУ передбачив збільшення витрат на Генеральну прокуратуру на 40% - з 3,31 млрд грн до 4,65 млрд грн. Рада натомість пропонує збільшити ці видатки ще більше: на здійснення прокурорсько-слідчої діяльності та підвищення кваліфікації кадрів на 638,84 млн грн, витрати на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру – на 14 млн (з них зарплатня – 11,47 млн грн.).

Депутати пропонують збільшити з 41 до 45 млрд грн перерахування прибутку НБУ.

У проекті, за поданням депутатів, збільшено видатки на Верховну Раду на 113,8 млн грн. (з/п – на 52,5 млн грн.). На 10,3 млн грн збільшено видатки на висвітлення їх діяльності.

Крім цього, парламент запропонував Кабміну виділити додатково 7 млн грн на проведення фестивалю; 40 млн грн на ремонт доріг у Кропивницькому; 7,87 млн на погашення боргів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. І тут джерела фінансування не визначають.

А ще виділити місцевим радам 209,5 млн грн субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами; 108 млн грн субвенції місту Дніпро на будівництво метрополітену.

Такими є плани. Що буде на ділі дізнаємося тільки по факту, чи нам все ж бодай у загальних рисах промалюють більш детально, куди витрачатимуть наші з вами кошти? Хтось у таке вірить?

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів