Пільгові позики ОСББ поки що "не гріють"

Чому «теплі кредити» не користуються популярністю в херсонських кондомініумах.

«Теплі» кредити, схоже, не дуже-то й «гріють» об'єднання співвласників багатоквартирних будинків на Херсонщині.

З трьохсот ОСББ краю протягом року взяти пільгову позику на модернізацію внутрішніх систем центрального опалення, утеплення фасадів тощо спромоглися всього-навсього... три.

Керівники кондомініумів, котрі взяли таку позику та успішно реалізували свої проекти, кажуть: процедура надто забюрократизована та потребує багато часу на збирання різноманітних папірців.

Тим не менш, успішний результат надихає: мешканці багатоповерхівок на власному досвіді переконалися у вигідності пільгових позик, і вже планують звертатися за новими.

«Постукалися до кожної квартири»

Голова ОСББ «Віта» Лариса Оленковська: «Нашу панельну дев'ятиповерхівку по вулиці 49 Гвардійської дивізії,5 здали в експлуатацію ще чверть сторіччя тому. За цей час дерев'яні вікна у під'їздах згнили та порозсихалися. Їм жоден ремонт уже не допомагав, і через це температура на сходах була така, як і на вулиці – тепло геть не трималося. Вирішили замінити дерево на металопластик, але на 181 вікно треба було аж 151 тисяча гривень.

Збирати на це внески з господарів квартир треба було невідомо скільки, тому зважилися на пільгову позику у державному банку. Аж тут почалося: гадали, що відповідного рішення правління задосить, і помилялися. Банк вимагав протокол загальних зборів, де за таку позику мали висловитися не менше трьох чвертей членів ОСББ.

Причому список членів об'єднання треба було подавати не тільки із паспортними даними, а ще й із номерами ідентифікаційних кодів. Можете собі уявити, скільки ми за ними побігали: як-не як, у дві сотні квартир треба було постукатися, та ще й кожного переконати. Для чого ці дані знадобилися фінустанові – загадка. Адже ніхто з власників квартир особисто відповідальності за повернення кредиту не несе.

Крім того, на сайті банку ми не знайшли зразків документів, що їх треба було подавати для оформлення позики, і дуже пожалкували через це. Оскільки рішення загальних зборів та списку членів кондомініуму знову виявилося не досить. Додали до них купу бухгалтерських документів, включно з балансом і кошторисом робіт.

Бюрократія відібрала понад два місяці, однак тепер з певністю можна стверджувати: результат перевершив наші сподівання. Після заміни вікон стало тепліше не тільки у під'їздах, а й у квартирах. При розрахунку за опалення економія склала 4-7 гривень на квадратний метр порівняно з тим, скільки платили мешканці сусідніх «висоток».

А на повернення позики коштів готівкою не збираємо – просто включили витрати у тариф на квартплату. Вийшло 0,36 копійок на квадратний метр. І сподіваємося повністю погасити борг уже за два роки. А тепер герметизуємо шви між панелями – фірма-підрядник погодилася на оплату робіт по частинах».

«По гроші ходили з весни до осені»

Людмила Щербина, голова ОСББ «200 років Херсона, 12»: «У наш кондомініум входять дві багатоповерхівки загалом на 173 квартири. І в двох цих будинків проблема однакова. Вони тримають тепло настільки погано, що взимку часом навіть ліфти зупинялися, настільки шахта для підйомників промерзала.

Між тим рахунки за централізований обігрів з кожним роком «важчали». Зрозуміли, що без лічильника тепла не обійтися, і пішли по «теплий» кредит на 41 тисячу гривень до банку. Банк дуже прискіпливо перевіряв, який рух коштів на рахунку ОСББ, вимагав акти звірки з усіма службами, з якими ми працюємо. Півтора місяці збирали документи, і коли закінчили, то полегшено зітхнули. Та виявилося, рано зраділи.

Держава за нашою позикою відшкодовувала тільки 40 відсотків від її вартості, а ще 20 відсотків мали відшкодовувати з муніципального бюджету. Однак перемовини між фінустановою та Херсонською міськрадою розтяглися ще на кілька місяців – ніяк не могли узгодити текст договору.

Врешті узгодили, але вийшло, що працювати над отриманням пільгової позики ми почали навесні минулого року, а закінчили тільки в листопаді. Та повинна визнати, що «шкірка варта вичинки» - наші витрати на лічильник мають окупитися менше, ніж за два сезони. Тепер думаємо позичити гроші, аби засклити ще й балкони загального користування, і зменшити втрати тепла».

Позичальникам потрібен порадник

Керівники херсонських ОСББ, котрі вже «сьорбнули шилом патоки» під час оформлення пільгових позичок, кажуть: в Україні, порівняно з тією ж Польщею, порядок отримання «теплих» кредитів занадто складний. Той, хто на них претендує вперше, через свою необізнаність у бюрократичних нюансах, марно витрачає надто багато часу на «човникування» між банками, комунальними підприємствами, підрядниками та власне мешканцями кондомініумів.

Життя позичальникам можна було б суттєво полегшити, якби в регіоні органи місцевого самоврядування створили консультативні центри (бодай по одному на місто), де головам кондомініумів та іншим позичальникам допомагали б із підготовкою пакету документів, надавали їх зразки, адреси та контактні телефони посадовців, відповідальних за підготовку тієї чи іншої довідки.

Читайте також: Алёна Ротова: Херсонцы должны понимать, что ждёт нас после «реформирования» ЖКХ

Причому витрачати бюджетні кошти на такі центри зовсім не обов'язково. Їх утримання могли б взяти на себе численні громадські організації, котрі просувають проекти у галузі енергоефективності за внутрішні чи міжнародні гранти.

Голос України

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон