Азовський бичок повертається... на столи херсонців?

Науковий інститут рибного господарства та екології моря (НІРЕМ, м. Бердянськ) займається виконанням державних замовлень щодо визначення запасів та річних обсягів вилучення з Азовського моря осетрових, судака, калкана, камбали, піленгаса, бичків, оселедців. Досить вдало було проведено роботи з акліматизації кефалі - піленгаса. Також слід відзначити провідну роль вчених НІРЕМ у відтворенні та відновленні промислового лову азовських бичків.

Кореспондент газети «Новий день» зустрівся з заступником директора з наукової роботи НІРЕМ, кандидатом біологічних наук Костянтином ДЕМ'ЯНЕНКОМ і попросив відповісти на кілька запитань.

— Костянтине Володимировичу, нещодавно у Києві на засіданні 26-ї українсько-російської комісії з питань рибальства у Азовському морі було зазначено, що у порівнянні з минулим роком значно зросли запаси бичків, тюльки, хамси. Водночас з тривогою говорилося про зменшення у рази вилову частикових риб: тарані, піленгаса, карася, судака. Ще гірша ситуація з осетровими видами риби. Прокоментуйте, будь ласка, цю інформацію.

— Учасники комісії — працівники рибної галузі, контролюючих структур, силових органів, вчені та представники громадськості обговорили результати обсягів вилову водних живих ресурсів у басейнах загального користування двох країн. Попри труднощі у торговельно-економічних відносинах між Україною і Росією обсяги вилову у 2015 році залишаються на рівні 2014-го.

Головний пріоритет — збереження рибних запасів. За оцінками спеціалістів, промислові запаси основних видів риби, таких, як хамса, тюлька, бичок, становлять 540 тис. тонн. Як підтверджують спостереження, запаси цієї риби збільшилися на 20—30%. Але з тривогою зазначалося, що не радують запаси піленгаса, тарані, камбали, калкана, карася, судака. Вилов цієї риби різко знизився.

— Які ж причини? Адже ще зовсім недавно наймілководніше, найменше за розмірами Азовське море вважалося найбагатшим на рибні запаси.

— Дійсно. У недавньому минулому за кількістю риби на одиницю площі Азовське море перевищувало Чорне у 40 разів, а Середземне — у 160 разів і посідало перше місце у світі серед морських водоймищ. У добрі часи кожен гектар голубої ниви давав по 60—80 центнерів риби.

Високій рибопродуктивності моря сприяє наявність хорошої кормової бази, велика кількість штучних нерестилищ, низька солоність води, достатній приток чистої прісної води.

Але неконтрольований, браконьєрськими знаряддями вилов великої кількості риби (ця цифра досягла 100 тис. тонн), забруднення моря неочищеними стоками з промислових підприємств, часті замори спричинили екологічне лихо, яке підірвало рибні запаси. На вилов азовських бичків було введено заборону.

— Яким чином вдалося швидко відновити відтворення азовського бичка і навіть збільшити його промислові запаси?

— У тому, що вдалося повернути здоров'я Азовському морю і відновити промислові запаси риби, велика заслуга українських вчених, зокрема науковців нашого інституту. Багато було зроблено з вдосконалення технології штучних рифів — цих комфортних нерестилищ для азовських бичків. Поліпшення чистоти морської води, зменшення чисельності риб-хижаків також сприяло відновленню запасів азовських бичків (мартовика, кругляка, пісочника).

Згодом розпочали їх промисловий лов. Якщо на початку 1990-х річний вилов по Україні становив від 100 до 400 тонн, то вже у 2002—2003-му він перевищив 5 тис. тонн і продовжує зростати. З 2005 року до нинішнього часу приріст вилову бичків українських рибалок становить майже 10 тис. тонн.

Аби рибні запаси не вичерпалися, визначаємо оцінку раціонального видобутку та відтворення водних біоресурсів. Скажімо, з генічеськими рибалками підприємства «Революційна хвиля» проводимо гідрологічні та гідробіологічні дослідження, вивчаємо запаси фітопланктону, ведемо облік бичка механічною драгою. Не припиняємо досліджень за оцінкою антропогенного впливу на водні екосистеми.

— Костянтине Володимировичу, чи завжди буде на столі наших земляків відомий генічеський бичок?

— За прогнозами наших вчених, запаси бичків у Азовському морі у найближчий час збережуться на високому рівні (майже 100 тис. тонн). Хоча багато залежатиме від кількості промислового вилову та екологічних умов. Однією з причин загибелі риби у басейні моря є замори, від яких найбільше потерпають саме бички.

Наостанку скажу: вчені НІРЕМ будуть робити все, аби знаменитий генічеський бичок, інша азовська риба завжди були на столі трудівників Херсонщини та усієї України.

— Дякую за цікаву розмову.

Володимир МЕНИСЕНКО,
спеціальний кореспондент «Нового дня»
Бердянськ — Генічеськ — Херсон
"Новый день"№14(5165) 02.04.2015

© 2008 - 2026 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон