Група дослідників, до складу якої увійшли відомі херсонцям історики – краєзнавці: Олексій Паталах, Сергій Дьяченко, Дементій Бєлий виступили з програмною ініціативою відродження історичних традицій: «Багатонаціональний Херсон».
Історична спадщина Херсону тривалий час піддавалася викривленням, фальсифікаціям, однобокому та тенденційному висвітленню. Така у неї склалася доля. Історію, за відомим виразом, писали переможці, і звісно вони віддавали перевагу офіційно затвердженим «канонічним» з точки зору панівної ідеології сюжетам. Історія Херсону несе на собі чисельні ідеологічні відбитки імперського періоду кінця ХVIII – початку XX століття, а потім і радянського часу з його усталеною ієрархією культурних героїв.
У цьому рядку більше везло лише представникам народів, яких царат засилав за вільнодумство та інші політичні гріхи до Херсону. Таким, наприклад був відомий осетинський поет Коста Хетагуров, ім'я якого в радянські часи було увіковічено в Херсоні. Всім іншим, а особливо тим, хто перебував у фаворі імперської ідеології, місця на сторінках офіційної історії не залишили.
Так, тому ж імперському історичному герою Потьомкіну на відміну від Суворова та Ушакова від радянської системи досталося із лихвою. Його склеп був пограбований, а останки виставлені в музеї (тоді він був розташований в Єкатерининському соборі) на загальний огляд для допитливих радянських громадян – людей «нового типу» і у подальшому розібраний на «сувеніри».
Радянська краєзнавча історіографія залишила безліч білих плям та пустот, що стосується історичної долі багатьох народів. І сьогодні дослідники ставлять собі на мету актуальне завдання відновити історичну пам'ять, що стосується українського, єврейського, німецького, польського, болгарського інших народів, їх ролі, а також історичного внеску в розвиток Херсону.
З нашим містом тісно пов'язані імена Івана Карпенка-Карого, Миколи Куліша, братів Бурлюків. У Херсоні працював відомий просвітник, дослідник єврейської граматики та автор коментарів до Біблії Ієгуда Бехак, у місті похований відомий хасидський провідець та праведник Гілель Малісов, тут народився засновник Ізраїльської опери Мордехай Голінкін та один із засновників держави Ізраїль, прем'єр міністр Моше Шарет.
В рамках зазначеної ініціативи планується започаткувати широке обговорення цієї тематики серед громадськості, затвердити список пам'ятних місць звісно з урахуванням пропозицій від всього «Багатонаціонального Херсону», встановити меморіальні дошки, пропонується також встановити дату 2 грудня 1917 року, як пам'ятний день міста (у цей день представники земств визнали Херсонщину невід'ємної частиною України), започаткувати археологічне дослідження (шурфування) Олександрівського шанцю, розробити туристичні маршрути національних громад Херсону, оновити геральдику міста.
Вірогідно, при проведені такої роботи з урахуванням чутливості питань, що стосуються ролі та місця різних етносів в історії міста слід уникати революційної квапливості. Список пам'ятних місць має залишатись відкритим.
Нехай будуть почуті всі, і ніхто не піде з херсонського історичного двору забутим, або ображеним, як це іноді траплялося у минулому. А для теперішньої Херсонської міської ради історична ініціатива групи трьох відомих дослідників є добрим шансом активно включитися у проведення заходів з відновлення історії нашого міста, зробивши свій особистий внесок.
Георгій БЯНОВ
Центр досліджень південноукраїнського прикордоння
