Херсонському обласному кардіологічному диспансеру — чверть століття!

Емблема одного з найкращих медичних закладів не лише півдня України, розташованого в історичній частині Херсона, символічна і промовиста: обрис серця, абревіатура диспансеру і крилатий вислів латиною, над яким па¬цієнти, може, й ніколи не задумувалися: «VIRIBUS UNITIS».

— Перекладається цей вираз древніх так: «загальними силами», «спільними зусиллями». Саме у такий спосіб 25 років тому в Херсоні, який ще називають столицею Нижнього Дніпра, з'явився наш медзаклад, — говорить головний лікар диспансеру, лікар вищої категорії, заслужений лікар України, кавалер орденів «За заслуги» ІІІ—ІІ ступенів, голова ради Асоціації головних лікарів Херсон¬ської області Олег МАЗУРЯК. — До честі тодішніх обласних властей, вони передали нам споруду так званого ліксанупру — обласної лікарні для привілейованих компартійних чиновників. «Простим смертним» вхід сюди був недоступним.

— Олеже Петровичу, це не лише благородний жест чиновників, а й данина серцю — людському органу, про який ми згадуємо, мабуть, найчастіше — і в дні радості, і у хвилини печалі...

— Безперечно! Людство до серця завжди ставилося і ставиться побожно. Древні греки, наприклад, вважали, що серце — вмістилище духу, китайці вірили, що саме в ньому розміщається щастя, а єгиптяни впенені, що у серці народжуються емоції і розум.

Про кровоносні судини легенд не складали, але з розвитком людської цивілізації, особливо в останні півстоліття, на них звертається не менша увага, ніж на саме серце. Бо з ними пов'язані серйозні хвороби ХХІ століття — від атеро¬склерозу до інсульту.

— Народження і становлення кардіоло¬гічного диспансеру пройшло з Вашої ініціативи і за Вашої безпосередньої участі...

— Так, у березні 1990 року я став до керма кардіодиспансеру. А вже стільки води відтоді у нашому Дніпрі спливло, стільки різних подій — великих і малих — сталося! Передовсім слід згадати людей, котрі у ті далекі вже 1970-80-ті стояли біля витоків створення кардіологічної служби Херсонщини і самого обласного кардіологіч¬ного диспансеру. Це висококваліфіковані клініцисти, патріотично налаштовані педагоги-лікарі кардіологи — Є. І. Марченко, Л. А. Черненко, Є. Г. Лобанов, Г. Ф. Дідок... Про патріотизм я сказав не заради красного слівця: без відданості професії, без прагнень своїми діями служити інтересам краю, людей, котрі живуть у ньому, творять його достаток, може, й не було б того, що маємо сьогодні.

— А сьогодні обласний кардіологічний диспансер — це...

— Це насамперед матеріальна база і люди, які денно і нощно стоять на варті здоров'я наших співвітчизників. Служби та відділення нашого лікувально-діагностичного закладу розміщені в двох капітальних будівлях. Одна з них збудована ще у 1909 році і є свідком давно минулих днів, архітектурною пам'яткою. Поруч з історичною спорудою — основний корпус диспансеру, на шести поверхах якого розміщені стаціонарні відділення. Пацієнти закладу (40% із них — жителі Херсона, решта — області) розміщуються в одно-, дво- та чотиримісних палатах з усіма комунальними зручностями, у тому числі й кондиціонерами. Диспансер має свою власну дахову котельню, яка забезпечує комфортне перебування хворих, що потребують стаціонарного лікування, в тому числі бальнеологічного. До послуг пацієнтів, яким важко пересуватися, є ліфти.

— У пошті «Нового дня» часто трапляються листи-подяки на адресу лікарів, медсестер, обслуговуючого персоналу, головного лікаря. Доводилося якось зустріти і такий вислів про диспансер: «храм серця». Є в цьому більше внутрішнього, сокровенного. А цікаво знати, яка структура цього «храму серця»?

— Обласний кардіологічний диспансер у своїй структурі має такі відділення: кардіореанімаційне, кардіологічне № 1 для лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями та гострим інфарктом міокарда, кардіологічне № 2 для лікування хворих на гіпертонічну хворобу та цереброваскулярні захворювання, рентген-інтервенційної кардіології з лабораторією електрофізіології серця, диспансерно-по¬ліклінічне, реабілітації з водолікуванням та кабінетом гіпербаричної оксигенації (барокамера).

Додам, що кардіореанімаційне відділення оснащене не лише сучасною медтехнікою, а й двома кардіореанімобілями фірми «Пежо». У диспансері діють своя клінічна лабораторія, інформаційно-аналітична та адміністративно-господарська служба, у складі якої — відділ кадрів, бухгалтерія, харчоблок, гараж, майстерні.

— І скільки ж чоловік обслуговують ваше розгалужене і складне господарство?

— На 1 березня 1990 року чисельність медич¬ного персоналу диспансеру становила усього 10 фізичних осіб. А сьогодні в закладі працюють понад 110 медичних працівників, із них 34 лікарі. Це кардіологи та фахівці споріднених профілів: невропатолог, офтальмолог, уролог, ендокринолог, ревматолог та інші). Більшість лікарів та медичних сестер мають вищу та першу квалі¬фікаційну категорію.

— І оперують, знаю, не гірше, ніж у провідних клініках Європи, про що свідчать відгуки не лише хворих, а й колег з інших міст України.

— По-перше, молодшим колегам є у кого вчитися тут, на місці, а по-друге, провідні фахівці диспансеру пройшли стажування у кращих кардіологічних клініках України, Росії, Польщі, Франції, Німеччини і США. Тож на наш авторитет працює і кращий світовий досвід.

— Плюс сучасні технологічні можливості.

— Безперечно! Ці можливості дають нам змогу діагностувати і лікувати хворих з ішемічною хворобою серця та її ускладненнями: гост¬рим коронарним синдромом, інфарктом міокарда, гіпертонічною хворобою, міокардитом, міокардитичним кардіосклерозом, штучними та вродженими вадами серця.

З метою своєчасної діагностики та ефективного лікування складних порушень ритму серця поки що ніде на Херсонщині, а тільки у нас (починаючи з 1996 року) здійснюються електрофізіологічні інвазивні (з проникненням у організм) дослідження серця з радіочастотною абляцією аримогенних зон серця. Скажу іншими, зрозумілішими для читачів словами: абляція — це один із сучасних видів оперативних втручань при порушенні сердечного ритму, коли медикаментозна корекція не допомагає хворому.

З 1997 року в нашому диспансері освоєні операції з імплантації штучних водіїв ритму серця, а починаючи з 2008-го, опановані та втілені в практику не менш важливі технологічні можливості — вентрікулокоронарографія (КВГ), коронарний тромболізис, перкутанна ангіопластика коронарних артерій та їх стентування.

— На апаратурі, встановленій у операційних, кабінетах, лабораторіях — назви фірм-виробників іноземною мовою...

— Це справді так. Відділення та служби обладнані сучасним високотехнологічним діагностико-лікувальним обладнанням провідних фірм світу. Втілення у практику елементів телемедицини, системи «Телекард-Дельта», наявність кардіореанімаційної служби (кардіореанімобіля «Пежо») та цілеспрямована робота навчально-практичного центру, що працює згідно з регіональним проектом (невідкладної кардіології на базі відділення інтенсивної терапії та кардіореанімації), дає змогу значною мірою покращувати якість та ефективність невідкладної кардіологічної допомоги на теренах Херсонщини.

— Олеже Петровичу, а скільки ж наших земляків звертаються до вас по допомогу? Як-не-як, такий заклад, як ваш, у краї один, а серцево-судинні хвороби наступають, «відплачуючи» нам за екологію, стреси, малорухливий спосіб життя, сидіння біля телевізорів, шкідливі звички...

— Щорічно в Херсонському обласному диспансері отримують консультативну допомогу понад 62 тисячі пацієнтів, більшість із них, як уже згадувалося, — мешканці сільської місцевості.

У відділеннях стаціонару лікується понад 4,5 тисячі пацієнтів, з них 180—200 хворих з діагнозом гострий інфаркт міокарда. У диспансері виконується більше 84 тисяч функ-ціональних та ультразвукових обстежень. У відділенні рентген-інтервенційної кардіології здійснюється понад 600 внутрішньосерце¬вих втручань (коронарографія, коронарна ангіопластика, стентування). Щорічно імплантується 150—160 штучних водіїв ритму серця.

Середній термін перебування хворого на ліжку складає 7—8 днів. План роботи ліжка (є такий показник у медицині) щорічно виконується у диспансері на 103—104%.

— Ваших фахівців часто можна бачити і в ра¬йонних центрах нашого степового краю. Із якою місією?

— На рівні центральних районних лікарень вони проводять активну виїзну консультативну роботу. Протягом року число таких виїздів становить понад 240.

— За якістю медичних послуг та результатами діяльності Міністерство охорони здоров'я України ще у 1999 році видало вашому диспансерові сертифікат на вищу кваліфікаційну категорію...

— ...а в наступні роки ця категорія не¬одноразово підтверджувалася. Додам також, що диспансер протягом 15 років посідає провідні місця у рейтинговому ряду фаховості серед закладів кардіологічного про¬філю України. І сьогодні ми багато працюємо над поліпшенням якості та ефективності діагностично-лікувального процесу, а також побутових умов для пацієнтів. Лікарі, медичні сестри, обслуговуючий персонал акцентують свою увагу не тільки на втілення новітніх технологій, використання високоефективних ліків, але й приділяють багато уваги сучасним інтенсивним методам реабілітації та догляду за хворими.

Всі ми дружною командою переймаємося духом толерантності та добра в служінні па-цієнтові, його здоров'ю. Значну патріотично-виховну, фахову та управлінську діяльність в диспансері проводять медична рада диспансеру, профспілковий комітет (голова І. М. Онопрієнко), рада медичних сестер (голова З. В. Чаплинська), асоціація лікарів-кардіологів (М. В. Стратієнко), волонтерський комітет (А. А. Максименко).

Головне й найцінніше в нашій клініці — її персонал, фахівці. Це відомі в нашій області лікарі О. П. Калайда, М. В. Стратієнко, Н. В. Гайдай, С. О. Похилько, М. М. Казюк, К. Б. Макієнко, І. М. Онопрієнко, О. О. Стратієнко, О. М. Дерконос, С. М. Сергієнко, В. М. Румму, О. В. Москаленко, С. В. Ключкін, О. Г. Шевардіна, медичні сестри О. А. Денищук, Л. І. Бедриченко, С. О. Тарасова, Л. В. Дєброва, С. А. Шибаєва, А. О. Сердюк, Н. І. Ашихміна, К. М. Шишкалова, Т. П. Куц. Вони разом зі здібною молоддю — Е. О. Овечко, Є. О. Кузміч, О. В. Данилко, І. В. Гулак, Н. М. Оніщук, Г. І. Норик — це той людський, кадровий потенціал, який дозволяє нашим пацієнтам бути впевненими в нашій фаховості та високому рівні якості допомоги у обласному кардіологічному диспансері.

— Дякую за інтерв'ю, Олеже Петровичу. Бажаємо вашому колективу, вихованому на принципах християнської моралі, і далі творити добро, повертати людям найцінніше — здоров'я, примножувати надію...

Інтерв'ю взяв Василь ПІДДУБНЯК
"Новий день" №11(5162) 12.03.2015

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів