Але всіх їх поєднує головне – всі вони мали відношення до влади, що пішла. Комусь з них вже повідомили про те, що вони підозрюються у злочині (хтось за надуманими – політичними мотивами, хтось у економічних зловживаннях), комусь про це тільки збиралися сказати.
Чи самі, ті хто «стріляється», «плигає», приймають рішення розрахуватися із Життям? Чи все ж їм допомагають натиснути на гачок рушниці (а іноді й двічі), чи знявши капці вийти у відкрите вікно високоповерхівки?
Відповідь знає тільки той, хто вже ніколи і нічого не скаже. Чому люди, які якщо й не при владі, але мають непогані статки йдуть на це? Психологи говорять одне, політики – інше, пересічні громадяни все менше й менше вірять у те, що такі рішення вони приймають самостійно.
Хтось говорить про те, що це влада у такий спосіб прибирає незручних. Хтось висуває тезу, що у такий спосіб з тими, хто занадто багато знав вчиняють ті, хто хоче приховати сліди власних злочинів. І саме тому, щоб не стати учасником кримінальної справи «допомагають» відповідній людині прийняти таке рішення «самостійно».
Соціальні мережі сьогодні переповнені питаннями: чи можна вберегти підозрюваних від «самогубств»? Здавалося б, питання дискусійне... І суто для тих, кому хочеться поплескати язиком...
Та, виявилося не зовсім так. Інтернет повідомив, що в Генеральній прокуратурі «знайшли» шлях як «уберегти» екс-чиновників від суїцидів. «Логічно було б, щоб держава «оберігала» таких людей. Яким чином? Шляхом утримання під вартою, як би це жорстко не звучало», – таку думку висловив старший помічник генпрокурора Валерій Карпунцов, в ефірі 5 каналу.
Якби таке сказав пересічний громадян у Інтернет, то над цим можна було б посміятися, як над невдалим жартом. Але, якщо таке говорить не просто чиновник, а відповідальна посадова особа при Генеральному прокуророві України, то це викликає щонайменше подив.
А як бути із Законом? Як бути із презумпцією невинуватого? Може тоді є сенс взяти під варту тих, хто при владі сьогодні? Адже невідомо чим закінчиться їх перебування на посадах, може колись і по них буде відкрито впровадження? Як все ж бути із законністю в Україні? Ми й далі будемо відкривати справи тільки проти тих, хто не подобається владі? Це вже ознаки диктатури. Чи можливо чиновник, все ж, висловився не подумавши?
Хоча його репліка, яку наводить видання не залишає сумніву, що чиновник переконаний, що він правий: «Дивно виглядає й для суспільства і має негативні наслідки, коли таких осіб випускає суд під заставу. І потім ці люди чи те закінчують життя самогубством, чи те інші трагедії в їхньому житті відбуваються...». Для кого дивно? Для неосвіченої юрби? А навіщо тоді Суд? Давайте введемо суд Лінча.
Ми вже ведемо «сміттєву люстрацію». Навіщо розбиратися по Закону, який дає право підозрюваному (ще не відомо чи стане він злочинцем) на час проведення слідства, знаходитися не у ізоляторі, то чому Суд повинен лишати людину її прав?
І потім, де гарантія, що у разі необхідності, того, хто багато знає, не приберуть – у ІТТ. Чи в нас вже немає продажних міліціонерів?
Сергій ОСОЛОДКІН
