Польсько-Український кордон. Інформаційна війна. Україна поза контекстом

Польща,страйки,кордон,Україна

Для розуміння того, що відбувається в Польщі, почати треба з дуже простих речей. Те, що зараз відбувається на кордоні Польщі та України, має назву «інформаційна війна».

І, нажаль , і Україна, і Польща в цій війні поки що програють. Виграє від цієї війни тільки той, хто її розпочав, тобто Росія.

Що необхідно знати, щоб починати цю інформаційну війну перемагати?

Факт №1. Зараз в Польщі відбуваються страйки фермерів на території всієї країни. Це сотні тисяч польских фермерів. Щоб в цьому переконатись, можна побачити карту в яких містах і селах страйкують на мапі - Карта протестів

Факт №2. Сьогодні ці страйки відбуваються не лише в Польщі, а й в багатьох країнах Європейського Союзу. Так само як і в Польщі, ці страйки відбуваються й у решті інших країн. Фермери виходять у Франції,Німеччині,Італії , Іспанії і ще багато інших країн ЄС.


Чому страйкують фермери ?

Тому що ЄС хоче прийняти так званий «зелений лад», тобто низку законів які ладні покращити екологічність продукції. Що відповідно покликані зменьшити кількість пестицидів, гербіцидів та іншіх хімічних речовин які фермери будуть використовувати в своїй діяльності. Це означає, що фермерська продукція стане ще дорожчою у виробництві, але на ринку, на жаль, її ціна не змінеться. В звязку з чим фермери у всій Європі виходять сьогодні на вулиці щоб проти цього протистувати. Так само протистують і в Польщі.

Важливо розуміти що роблять фермери .

Вони блокують автостради, дороги міжнародного значення, сільські дороги. Блокують розв'язки в містах через що люди не можуть доїхати до роботи. Блокують центри міст, як наприклад, у Вроцлаві. Псують у центрі міста бруківку, псують у центрі міста історичні будівлі, розсипають гній по всій країні, їздять з бульдозерами. Щось десь підпалюють. Роблять дуже багато різних негативних речей. Це відбувається у багатьох країнах ЄС. Не лише у Польщі, і не лише на польсько-українському кордоні.

Як страйкують польські фермери?

Нічого нового не відбувається. Протестувальники завжди вивозили гній, завжди перекривали дороги тракторами , висипали зерно на рельси ще з 90-х років, з часів Анджея Леппера (польский політик), який запровадив фермерські страйки. Батько польських страйків в тому цислі проти Європейського Союзу. Ще в ті часі вони розсипали зерно по рельсах.

Це відбувається не на самому кордоні з Україною, а всередині країни. Попри все, цей жест дуже сильно тригерить українців, тому що в нас був голодомор. Але польский фермер не бачить в ціх діях того, що бачить українець.


Про сам кордон

Страйки вже охопили всю Польщу. Це сотні тисяч людей. Їх вже неможливо контролювати, тому що тут задіяні дуже різні середовища. У кожного середовища зовсім різні інтереси. Треба розуміти які вимоги цих страйкарів. Страйки почали фермери, але до них вже пришли малі підприємці, працівники будівельної галузі, мисливці, дуже велика кількість людей. Почалось повстання незадоволених своїми проблемами.


Які вимоги цих страйкарів?

Перша група страйкарів висуває вимогу - проти зеленого ладу. Щоб не приймали такого закону. Тому що розуміють що їхнє господарство цього не переживе.

Друга групка це фермери які вийшли проти того, щоб українська продукція не потрапляла безперешкодно на польський ринок. Тому що для них вона є очевидною загрозою. Так це дійсно проблема . Є частина людей яка від цього страждає.

В Польщі ,як і в решті країн ЄС, є певні вимоги для вирощування культур. Візьмемо для прикладу пшеницю . Є цілий список заборон чого польський фермер робити не може. Цілий список пестицидів, гербецидів , хімікатів яких він вживати не може. України це не стосується бо Україна не входить до ЄС. Відповідно українське зерно на сьогодні має нижчу собівартість. Через війну ЄС дозволив продавати українське зерно до європейських країн. Ситуація зрозуміла, кризова ,війна ,Україну треба якось рятувати. Українське зерно треба продавати. Після заходу українського зерна в Польщу тут дійсно зявилася проблема . Польські малі фермери не знають чи їм сіяти зерно на наступний рік , бо вони ще не змогли продати минулорічного. Це зерно подібної якості. Нічим не гірше.

Великі холдинги які закуповують зерно в Польщі, закупили зерно в Україні. З цього з’явились перші проблеми і перші страйки які пов’язані з ввозом української продукції на територію ЄС. На той час вони ні до чого конкретного тоді не довели. Відповідно зараз частина тих фермерів приєдналась до страйкарів «зеленого курсу». А дехто з них- це один й той самий фермер, йому і те і те взагалі не вигідно ,відповідно він страйкує в цьому страйку.

Крім них є так звані «перевізники» які ще восені зробили свій страйк . Це була свідома проросійська провокація. Член протиукраїнської Партії Конфедерація . Групка цих людей , лідером яких є Рафал Меклер , також входить у цей страйк. Це саме вони роблять безпорядки на кордонах та роблять ті картинки що поширюються інтернетом і накручують українців проти поляків, а поляків проти українців. Щоб між нашими народами була ворожнеча. Щоб Україна була позбавена як мінімум одного партнера. І ще одного адвоката України в Європі, який буде голосувати за її членство в ЄС, буде підтримувати Україну в тому щоб вона швидше стала членом НАТО і так далі.

Четверта група інтересів це поляки переважно з маленьких містечок і сіл виступають проти членства у Євросоюзі. Їхні аргументи досконало не зрозумілі. Вони виступають за Полексіт, тобто вихід Польщі з Євросоюзу. Частина людей які цього дуже хочуть, примкнула до цих мітингів. Вони так само ходять зі своїми плакатами між тракторами на площі. Це люди які згуртовуються хаотично. Дуже важко контролювати сотні тисяч людей.

Зберігаймо здоровий глузд. Аналізуємо інформацію. Єднаймося-переможемо!



© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон