Антикризовий штаб, робота АЕС та додаткове вугілля, - "УДАР Віталія Кличка" запропонував заходи, щоб уникнути енергетичної кризи у країні.

Удар, Кличко, партія
Енергетична безпека на сьогодні є однією із найважливіших частин економічної безпеки країни, оскільки лише за надійного забезпечення паливно-енергетичними ресурсами можливе повноцінне функціонування всіх економічних і державних інституцій.

Саме поняття енергетичної безпеки досить яскраво виражено у постанові Кабінету Міністрів України: «Це своєчасне, повне і безперебійне забезпечення паливом та енергією необхідної якості матеріального виробництва, невиробничої сфери, населення, комунально-побутових й інших споживачів».

Проблема забезпечення української економіки та соціальної сфери енергетичними ресурсами достатньої кількості та якості є одним із найважливіших для нашої держави. Актуальною для промислово розвинутих країн ця дилема стала ще у 1973-74 рр. внаслідок введення нафтового ембарго країнами Близького Сходу.

Тому сьогодні високорозвинуті країни розглядають енергетичну безпеку, як можливість країни стабільно виробляти й використовувати енергію за розумними цінами з метою сприяння економічному зростанню й, за рахунок цього, зниженню рівня бідності, а також безпосередньо поліпшення якості життя населення шляхом розширення доступу до сучасних послуг у сфері енергетики.

Однак у більшості держав світу: є пріоритети розвитку енергетичної безпеки:

А) створення стратегічного резерву вуглеводнів (сховищ нафти, нафтопродуктів, газу і вугілля), а також консервація доступних родовищ вуглеводнів;

Б) підвищення енергоефективності та зниження енерговитрат в усіх сферах економіки;

В) упровадження нових технологій розвідування, видобутку, переробки, транспортування та споживання вуглеводневої сировини;

Г) розвиток науково-технічної бази та проведення комплексної модернізації економіки країни з метою розширення використання альтернативних джерел енергії, атомної енергії, а також упровадження нових технологій і створення інфраструктури для широкого застосування альтернативних джерел енергії другого порядку;

Д) підготовка компетентних кадрів для народного господарства, послаблення бюрократичних бар’єрів для населення та бізнесу.

10 листопада президент Володимир Зеленський закликав великий бізнес і журналістів припинити «розганяти новини про нестачу» вугілля і газу. У своєму зверненні до українців президент попередив, що в іншому випадку в держави «закінчується ангельське терпіння, а у когось починається пекельний період». «Енергетична криза не в Україні – енергетична криза сьогодні у світі. Безумовно, це впливає і на нашу ситуацію, але вона точно не така трагічна, як змальовують її деякі істеричні медіа. Вона точно краща у порівнянні з багатьма іншими країнами», – сказав Зеленський.

У той же час, за оцінками експертів, недостатні запаси вугілля на ТЕС/ТЕЦ, критичні обсяги газу в ПСГ та неможливість забезпечення постійної безперебійної роботи 14 з 15 атомних енергоблоків разом створюють суттєві ризики для безпроблемного проходження Україною опалювального сезону. Значні ризики надійності електропостачання в осінньо-зимовий період 2021–2022 років пов’язані не лише із дефіцитом вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ чи браком вільних обігових коштів на його закупівлю.

Додатковий ризик – рекордна у лютому 2021 року і значна напередодні зими 2021–2022 років кількість аварійних ремонтів на блоках вугільних ТЕС і ТЕЦ. У разі зупинки великої кількості вугільних ТЕС і ТЕЦ навіть потенційне імпортування Україною взимку 2021–2022 років електроенергії з АЕС Білорусі не допоможе уникнути порушення роботи Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС України) та ймовірного блекауту – системної аварії із відключенням електропостачання всієї країни.

Враховуючи ці аспекти «УДАР Віталія Кличка» пропонує заходи, щоб уникнути енергетичної кризи у країні. Так як, в Україні, є всі ознаки наближення енергетичної кризи, яка може проявитися не лише у вигляді планових, «віялових» відключень електроенергії, але й неконтрольованого виключення окремих складових об’єднаної енергетичної системи – т.зв. блекауту.

Ознаками реальності такого сценарію є зокрема кілька фактів:

- По-перше, зараз в Україні критично малі запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ; на 15 ТЕС експлуатуються 26 з загальної кількості 88 енергоблоків;

- По-друге, Російська Федерація зупинила експорт енергетичного вугілля в Україну з 1 листопада. За інформацією учасників ринку, заборона не поширюється на коксівне вугілля, а стосується тільки вугілля, яке використовується для потреб енергетики. Як відомо, близько 60% кам'яного вугілля і антрациту Україна імпортує. Крім того, Російська Федерація обмежила на листопад поставки скрапленого газу в Україну до рівня 30% від задекларованих експортерами обсягів;

- По-третє, на 4 АЕС експлуатуються сумарно 11 з загальної кількості 15 енергоблоків. 4 енергоблоки знаходяться на плановому ремонті. Попри те, що ситуація в електроенергетиці України вже має ознаки критичної, досі незрозуміло, що планує робити влада, щоб вирішити це вкрай важливе питання і запобігти повномасштабній кризі.

Для того щоб пройти опалювальний сезон без масових відключень електроенергії «УДАР Віталія Кличко» вважає, що необхідно було «ще вчора» впровадити низку антикризових заходів:

1) Скликати і перевести у формат постійної роботи державний антикризовий енергетичний штаб, залучивши до його роботи голів найбільших міст України;

2) Розробити оновлений графік роботи АЕС з метою забезпечити максимальну потужність атомної генерації – мають працювати 14 блоків із 15. Всі не критичні ремонти перенести на весну 2022 року;

3) Домовитися про постачання додаткових 2 млн. тонн імпортного вугілля. Можливі постачальники – Польща, США, ПАР, Колумбія; 4) Дозволити використовувати газ як резервний вид палива в обсязі 1,2-1,5 млрд. кубів.
В довгостроковій перспективі необхідно максимізувати зусилля зі збільшення видобутку природного газу на українських родовищах. При чому має йтися не лише про державні компанії, але й про приватні. Видобуток власного газу має стати пріоритетом державної політики в енергетичній галузі на найближчі 10 років.

До співпраці мають бути залучені іноземні компанії, які володіють передовими технологіями видобутку, зокрема сланцевого газу, а також газу глибокого залягання. Приватні українські компанії мають отримати сприяння від держави у разі інвестицій у сучасні технології видобутку, а також на проведення геологорозвідувальних, пошукових робіт та експериментальне буріння. У попередні роки нестачу вугілля на ТЕС компенсували газом, але цього сезону, це буде вкрай дорогим задоволенням. Тому газ в опалювальний сезон має використовуватися максимально ощадливо.

Важливо, щоб посадові особи органів місцевого самоврядування налагодили ефективну комунікацію з представниками своїх громад, очільниками комунальних підприємств щодо необхідності впровадження енергоощадних заходів та регулювання подачі теплоносія відповідно до погодних умов. Для забезпечення енергонезалежності України від Росії важливо під час проходження опалювального сезону не втратити динаміки приєднання до європейської енергосистеми.

Адже додатковим наслідком блекауту, окрім очевидних негативів для населення, можуть стати зрив запланованої урядом на 2023 рік синхронізації українських електромереж із європейськими. Це зробить синхронізацію українських мереж з Європою не просто віддаленою перспективою, а нездійсненною мрією наступного покоління українців. І, звісно, неминучим буде порушення українською стороною чинних контрактів з експорту електроенергії, зокрема з країнами ЄС.

Незалежно від складнощів, з якими стикнеться Україна цього опалювального сезону уряд має продовжувати вживати заходи для посилення енергетичної незалежності України. Передусім такими заходами є інвестиції у видобуток власного газу, розвиток альтернативних джерел енергії та завершення приєднання до європейської енергетичної системи.

Іван БЕБКО,
голова Херсонської обласної
організації політичної партії «Удар»

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон