Таким чином, травневе зниження купівельної спроможності грошей стало найвищим з початку 21 століття.
Ріст загального рівня цін в Україні почав набирати обертів із березня, коли рівень інфляції перевалив за 2%. Для порівняння, у лютому цей рівень складав трохи більше половини відсотка, а у грудні – всього дві десятих відсотка. За п'ять місяців поточного року індекс споживчих цін виріс на 10,5%. Для порівняння, за останні чотири роки максимальна річна інфляція становила 9%.
За даними Держстату, значне прискорення росту інфляції у травні спричинено підвищенням тарифів на природний газ, які зросли на 63%. Це в свою чергу призвело до подорожчання «комуналки» майже на 13%.
Інфляція вплинула і на вартість продуктів харчування, ціна на які у травні підвищилися майже на 4%. Найбільше – на 10,5%, – подорожчали фрукти; зокрема яблука – на 14%, цитрусові – на 13%, ягоди – на 19%.
Ціни на цукор у травні зросли на 7%, у порівнянні з попереднім місяцем. При цьому, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зростання ціни на солодкий пісок зафіксований на рівні 66%, а з початку року – на 33%. Травневі ціни на хліб та хлібобулочні вироби виросли на 4,5% (у порівнянні з травнем минулого року – на 7%).
Крім того, минулого місяця ціни на макаронні вироби зросли на 4% (збільшення ціни щодо травня 2013 року склало 6%). Близько 7,5% склало підвищення цін на рибу та продуктів з неї, зросли ціни на рис та продукти переробки зернових. На 4% подорожчали овочі, м'ясо та м'ясопродукти, безалкогольні напої, соняшникова олія.
У той же час на 6,5% подешевшали яйця, на 2% – молоко. Ціни на алкогольні напої збільшилися – майже на 2%, тютюнові вироби – на 1%. Ціни на одяг і взуття у травні зросли на чотири десятих відсотка. Предмети домашнього вжитку та побутова техніка у середньому подорожчали на 3%.
У сфері охорони здоров'я інфляція склала 3%, що, насамперед, обумовлено зростанням цін на фармацевтичну продукцію на 5%. Проте найінтенсивніше ціни на медпрепарати збільшувалися у квітні поточного року, коли набули чинності норми обкладання лікарських засобів в Україні податком на додану вартість за 7 відсотковою ставкою.
Як повідомляють у одній з маркетингових компаній, роздрібні ціни на лікарські засоби у січні-квітні цього року зросли в середньому на 59%. За даними компанії, зростання ціни на імпортні ліки відбувалося швидше і склало 29%, у той час як вітчизняні препарати подорожчали на 22%. Найбільше – на 30%, – подорожчали лікарські засоби, які відпускаються за рецептом лікаря.
Підвищення цін на транспорт в Україні на 3,5% зумовлене подорожчанням палива та мастил на 4,5% і перевезень автодорожнім транспортом на 4%. У той же час плата за перевезення пасажирським залізничним транспортом знизилася на сім десятих відсотка.
Найбільший рівень інфляції, за даними Держстату, зафіксований в Одеській і Луганській областях. У Київській області ріст споживчих цін зафіксований на рівні 4%, у Тернопільській та Запорізькій – 3,5%.
Одним із небагатьох регіонів України, де показники Державного комітету статистики засвідчили найнижчий рівень інфляції стала Херсонщина. Так, зафіксований держвідомством ріст споживчих цін склав трохи менше 3%.
Згідно результатів щодекадного моніторингу цін на соціально значущі товари, який проводиться обласним відділенням Антимонопольного комітету України, у березні темп зростання середньої ціни на території Херсонської області не перевищував середній показник по Україні на такі товари як пшеничний і житній хліб, свинина, птиця, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яйця та овочі, крім картоплі.
При цьому березневі ціни на птицю, моркву, буряк і цибулю мали тенденцію до зниження. По таким товарам як яловичина, сало, ковбаси, молочні продукти, картопля, бензин і дизельне паливо, темп зростання ціни в порівнянні з цінами попередніх місяців перевищив середньодержавний показник у рамках від однієї десятої до двох відсотків. При цьому, тільки на вершкове масло і сметану середня ціна на території Херсонської області за кілограм перевищувала відповідний показник по Україні на 1,5% і 4,5% відповідно.
За даними Головного управління статистики у Херсонській області, рівень інфляції регіону за п'ять місяців цього року жодного разу не перевищив середній показник по державі. Так, з початку року ріст споживчих цін на Херсонщині склав 5,5% проти 6,5% по Україні.
Однак на думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерта з економічної політики Віталія Кулика, реальне зростання цін в Україні перевищує офіційний показник інфляції. Такої ж думки дотримується і секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Сергій Каплін. За його словами, з 1 січня цього року до споживчого набору, по якому розраховується інфляція, було додано 39 нових позицій. Ціни на такі товари здебільшого або стабільні, або знижуються як, наприклад, на комп'ютерну техніку. Завдяки цьому Держстат фіксує низьку інфляцію, однак це ніщо інше, як маніпуляція даними.
Причину зростання рівня інфляції, який не приховали навіть цифрові маніпуляції, Віталій Кулик вбачає у монетарній політиці Національного банку України.
Так, у квітні був запущений грошовий верстат, у результаті чого грошова маса в Україні зросла на шість десятих відсотка і склала 950 млрд. 700 млн. грн. Монетарна база збільшилася на 3% і становила 338 млрд. 900 млн. грн. Загальне збільшення монетарної бази цього року за прогнозами Нацбанку може сягнути 21%. Таким чином, закономірним виявилося квітневе збільшення інфляції до 3% порівняно із двовідсотковим ростом інфляції у березні.
Окрім запуску грошового верстата, подальший ріст інфляції, за словами експертів, спричинить нова хвиля збільшень тарифів для населення. Так, Уряд з червня підвищив ціни на електроенергію. З цією метою Кабмін рекомендував Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики, встановити нові тарифи для українців. Мінімальні тарифи піднято до 23,7 коп. за кіловат на годину для квартир з електроплитами і до 30,84 коп. за кіловат на годину без плит. Це на 10% вище попередніх тарифів.
Прогнозуючи подальші інфляційні процеси в державі, більшість експертів вказують на те, що на початок 2015 року слід очікувати зростання інфляції у межах 15 – 20%. Так, на думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, цього року прискорення інфляції і подальше зростання цін є неминучим.
Такий прогноз експерт пояснює двома факторами. По-перше, девальвація гривні, по-друге, зростання комунальних тарифів для населення. Загалом на кінець року експерт очікує збільшення рівня інфляції у межах 15%. За словами аналітика, зростання цін могло б бути й більшим, адже зараз їх рівень є удвічі нижчим, ніж девальвація. Єдине, що зупиняє підвищення рівня цін до показника девальвації – це відсутність росту доходів громадян.
Інфляційні прогнози Уряду за результатами 2014-го дещо менші – близько 12 – 14%. У зв'язку з цим Національний банк має намір утримувати показник інфляції у межах, що не перевищують прогнози Кабміну. Таке рішення закріплено Основними принципами грошово-кредитної політики НБУ на 2014 рік. Згідно із зазначеним документом, у середньостроковій перспективі Нацбанк прагне досягти і утримувати показник росту споживчих цін в межах 3 – 5% на рік.
Для досягнення вказаної цілі Національний банк планує застосовувати режим інфляційного таргетування. Суть таргетування інфляції полягає у прогнозуванні Центральним банком майбутнього рівня інфляції. Такий прогноз порівнюється із наявним значенням інфляції. Різниця між прогнозом та наявним значенням і є показником того, як має бути скоригована грошово-кредитна політика.
Слід зазначити, що досягнення найкращого результату методом інфляційного таргетування вимагає від Нацбанку ігнорувати такі економічні чинники, як заробітна плата, рівень зайнятості або валютний курс. Таким чином, у випадку виникнення загрози стабільності валютного курсу, Центральний банк буде змушений зробити вибір: або зберігати запланований рівень інфляції, або утримувати курс національної валюти. Повне введення інфляційного таргетування в Україні планується у другій половині 2015 року.
Більш близькими у часі видаються способи зниження рівня інфляції, запропоновані міністром аграрної політики Ігорем Швайкою. Так, на думку експерта, стабілізувати ціни на продукти харчування держава може ринковими методами та протидією спекуляції. Наприклад, нинішню вартість цукру в межах 11,5 – 13,5 грн. можна знизити, продавши по 9 грн. цукор із запасів Агорофонду, у якого закінчується термін зберігання. Такий дешевий цукор люди швидко розберуть, адже з червня по вересень триває пора заготівлі консервацій, варення та вина. Як результат, оптовики змушені будуть знизити ціну на цукор і товар по 12,5 грн. зникне з полиць, адже його ніхто не купить.
Підбиваючи підсумки експерти вважають, що поки середньозважена загальнодержавна ситуація, залишаться в межах контрольованих чинників.
Сергій Осолодкін,
Юлія Шейко
