Спека ще в дорозі, а Південь уже горить

спека, аграрії, засуха
Після торішнього зернового рекорду, про який, захлинаючись, на увесь білий світ кричали чиновники, на Україну очікує, вочевидь, дуже непростий рік. Це першими відчули зернотрейдери, котрі ударними, як у сталінські часи, темпами викачують на Захід хлібні запаси. І хоча влада б’є себе у молодечі груди, клянучись, що держава без насущного не залишиться, віриться у це все важче.

А що думають з приводу нинішньої ситуації люди, які стоять ногами не на сяючих паркетах президентських, урядових, міністерських офісів, а на землі?

Аграрії Одещини передбачають цього року неврожай. І це не перебільшення. Минула осінь була посушливою, зима — безсніжною і рекордно теплою, і в результаті на 25% засіяних площ зернові культури не зійшли. За інформацією метеорологів, торік у регіоні випала найменша за останні два десятиліття кількість опадів.

Не краще з цим і в сусідніх Миколаївській і особливо Херсонській областях.

— Ситуація на полях з дня на день стає все напруженішою: посуха! — каже директор дослідного господарства «Асканійське» Каховського району Віктор Найдьонов. — Із лютого місяця — ні снігу, ні дощу… У метровому шарі ґрунту на сьогодні всього 40 міліметрів продуктивної вологи при нормі 160-180. Тому там, де є змога, вже зараз зрошуємо посіви пшениці і ячменю. А озимини у нас чимало — 2,5 тисячі гектарів, і вона майже вся на богарі.

— Ярий ячмінь — 300 гектарів — сіяти закінчили, а от соняшник припинили: дуже суха земля, — бідкається досвідчений керівник СТОВ «Маяк» Білозерського району Леонтій Новак. — Будемо чекати воду для зрошення. А її обіцяють дати аж десь наприкінці квітня.

— Чи не запізно?

— Звичайно, добре було б, якби її подали вже сьогодні. Але хіба це від нас залежить?

— І в нас справи кепські, — повідомив керівник сільгосптовариства «Професіонал-КС» Великолепетиського району Микола Коноваленко. Правда, вологи на наших полях у метровому шарі ґрунту трохи більше, ніж у дослідному господарстві «Асканійське», але ненабагато — у межах 60 міліметрів. Якщо на посіви по парових попередниках надія ще є, то на інших полях не знаю, що вродить. І якщо протягом найближчих десяти днів дощів не буде, то пшениця на непарових попередниках, мабуть, почне випадати. Саме зараз, у цю пору, формується майбутній урожай — закладається колос. А нема вологи, то й колос буде мізерний.

Ситуацію, що склалася на Півдні, коментує директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України доктор сільськогосподарських наук Раїса ВОЖЕГОВА:

— Тривога аграріїв небезпідставна. Запаси вологи в ґрунті на більшій території області — на незадовільному та недостатньому рівнях. Через брак ефективних опадів у березні запаси продуктивної вологи в ґрунті не поповнювались, а, навпаки, інтенсивно втрачались. Зараз її запаси під пшеницею озимою у метровому шарі ґрунту в центральних, південно-західних і східних районах області є незадовільними та становлять 44-53 мм, у південних та західних районах накопичилось 76-107 мм продуктивної вологи, що відповідає критеріям недостатніх, і лише на півночі Херсонщини вологозапаси є добрими — 136-145 мм. Слід відзначити, що на переважній площі південних областей волога зосереджена у верхньому, 50-70 см, шарі ґрунту.

Враховуючи втрати її на випаровування, а також на використання рослинами озимих культур, які швидко накопичують біомасу, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту продовжують швидко зменшуватися, що може призвести до повітряної та ґрунтової посухи.

Якщо у квітні та травні на Півдні України не випаде достатньої кількості ефективних опадів, то під загрозою буде виконання запланованих зборів зерна.

Таким чином, в умовах цьогорічної посухи основним підходом стосовно розміщення ярих культур по полях є наявність продуктивної вологи в ґрунті.

При розміщенні соняшнику у сівозмінах, незважаючи на те, що він зараз є досить високорентабельною і високоліквідною культурою, до визначення площ його посівів необхідно підходити виважено. В умовах, що склалися, частка його посівів не повинна перевищувати 17-18% у структурі загальних посівних площ. До того ж треба зважати на вологозабезпечення ґрунту.

Там, де запасів продуктивної вологи у метровому шарі землі менше, ніж 70-75 міліметрів, висівати соняшник не потрібно. Такі поля краще засіяти пізніми посухостійкими культурами — просом або сорго. Вони менше потребують вологи на початкових етапах свого росту і краще використовують можливі опади вегетаційного періоду. Тому в умовах нинішнього року необхідно більше уваги приділити розширенню площ під найбільш посухостійкою та найурожайнішою ярою зерновою культурою — сорго.

За недостатнього зволоження ґрунту перевагу слід віддавати скоростиглим і ранньостиглим сортам і гібридам, а де запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту перевищують 125-130 міліметрів, можна висівати середньоранні гібриди. Слід не завищувати і густоту стояння рослин.

Враховуючи зменшення площ посіву ячменю ярого, недобір зерна варто поповнити за рахунок розширення посівів проса. Воно також менше потребує вологи на початку росту і повніше використовує можливі опади у вегетацію. Сівбу його слід провести після опадів, що випадуть, за прогнозами, у першій половині травня.

Зважаючи на несприятливі обставини і все очевидніший недобір урожаю, депутати Одеської облради звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів із настійним проханням створити урядову комісію для вивчення ситуації і вжиття відповідних заходів з оголошення надзвичайної ситуації в аграрному секторі економіки Півдня України, фінансово підтримати тих, хто найбільше постраждав від посухи, звільнивши від сплати податків до кінця 2020 року, компенсувати оплату відсотків по кредитах підупалим господарствам.

Василь ПІДДУБНЯК
© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів