Після торішнього зернового рекорду, про який, захлинаючись, на увесь білий світ кричали чиновники, на Україну очікує, вочевидь, дуже непростий рік. Це першими відчули зернотрейдери, котрі ударними, як у сталінські часи, темпами викачують на Захід хлібні запаси. І хоча влада б’є себе у молодечі груди, клянучись, що держава без насущного не залишиться, віриться у це все важче.
А що думають з приводу нинішньої ситуації люди, які стоять ногами не на сяючих паркетах президентських, урядових, міністерських офісів, а на землі?
Аграрії Одещини передбачають цього року неврожай. І це не перебільшення. Минула осінь була посушливою, зима — безсніжною і рекордно теплою, і в результаті на 25% засіяних площ зернові культури не зійшли. За інформацією метеорологів, торік у регіоні випала найменша за останні два десятиліття кількість опадів.
Не краще з цим і в сусідніх Миколаївській і особливо Херсонській областях.
— Ситуація на полях з дня на день стає все напруженішою: посуха! — каже директор дослідного господарства «Асканійське» Каховського району Віктор Найдьонов. — Із лютого місяця — ні снігу, ні дощу… У метровому шарі ґрунту на сьогодні всього 40 міліметрів продуктивної вологи при нормі 160-180. Тому там, де є змога, вже зараз зрошуємо посіви пшениці і ячменю. А озимини у нас чимало — 2,5 тисячі гектарів, і вона майже вся на богарі.
— Ярий ячмінь — 300 гектарів — сіяти закінчили, а от соняшник припинили: дуже суха земля, — бідкається досвідчений керівник СТОВ «Маяк» Білозерського району Леонтій Новак. — Будемо чекати воду для зрошення. А її обіцяють дати аж десь наприкінці квітня.
— Чи не запізно?
— Звичайно, добре було б, якби її подали вже сьогодні. Але хіба це від нас залежить?
— І в нас справи кепські, — повідомив керівник сільгосптовариства «Професіонал-КС» Великолепетиського району Микола Коноваленко. — Правда, вологи на наших полях у метровому шарі ґрунту трохи більше, ніж у дослідному господарстві «Асканійське», але ненабагато — у межах 60 міліметрів. Якщо на посіви по парових попередниках надія ще є, то на інших полях не знаю, що вродить. І якщо протягом найближчих десяти днів дощів не буде, то пшениця на непарових попередниках, мабуть, почне випадати. Саме зараз, у цю пору, формується майбутній урожай — закладається колос. А нема вологи, то й колос буде мізерний.
Ситуацію, що склалася на Півдні, коментує директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України доктор сільськогосподарських наук Раїса ВОЖЕГОВА:
— Тривога аграріїв небезпідставна. Запаси вологи в ґрунті на більшій території області — на незадовільному та недостатньому рівнях. Через брак ефективних опадів у березні запаси продуктивної вологи в ґрунті не поповнювались, а, навпаки, інтенсивно втрачались. Зараз її запаси під пшеницею озимою у метровому шарі ґрунту в центральних, південно-західних і східних районах області є незадовільними та становлять 44-53 мм, у південних та західних районах накопичилось 76-107 мм продуктивної вологи, що відповідає критеріям недостатніх, і лише на півночі Херсонщини вологозапаси є добрими — 136-145 мм. Слід відзначити, що на переважній площі південних областей волога зосереджена у верхньому, 50-70 см, шарі ґрунту.
Враховуючи втрати її на випаровування, а також на використання рослинами озимих культур, які швидко накопичують біомасу, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту продовжують швидко зменшуватися, що може призвести до повітряної та ґрунтової посухи.
Якщо у квітні та травні на Півдні України не випаде достатньої кількості ефективних опадів, то під загрозою буде виконання запланованих зборів зерна.
Таким чином, в умовах цьогорічної посухи основним підходом стосовно розміщення ярих культур по полях є наявність продуктивної вологи в ґрунті.
При розміщенні соняшнику у сівозмінах, незважаючи на те, що він зараз є досить високорентабельною і високоліквідною культурою, до визначення площ його посівів необхідно підходити виважено. В умовах, що склалися, частка його посівів не повинна перевищувати 17-18% у структурі загальних посівних площ. До того ж треба зважати на вологозабезпечення ґрунту.
Там, де запасів продуктивної вологи у метровому шарі землі менше, ніж 70-75 міліметрів, висівати соняшник не потрібно. Такі поля краще засіяти пізніми посухостійкими культурами — просом або сорго. Вони менше потребують вологи на початкових етапах свого росту і краще використовують можливі опади вегетаційного періоду. Тому в умовах нинішнього року необхідно більше уваги приділити розширенню площ під найбільш посухостійкою та найурожайнішою ярою зерновою культурою — сорго.
За недостатнього зволоження ґрунту перевагу слід віддавати скоростиглим і ранньостиглим сортам і гібридам, а де запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту перевищують 125-130 міліметрів, можна висівати середньоранні гібриди. Слід не завищувати і густоту стояння рослин.
Враховуючи зменшення площ посіву ячменю ярого, недобір зерна варто поповнити за рахунок розширення посівів проса. Воно також менше потребує вологи на початку росту і повніше використовує можливі опади у вегетацію. Сівбу його слід провести після опадів, що випадуть, за прогнозами, у першій половині травня.
Зважаючи на несприятливі обставини і все очевидніший недобір урожаю, депутати Одеської облради звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів із настійним проханням створити урядову комісію для вивчення ситуації і вжиття відповідних заходів з оголошення надзвичайної ситуації в аграрному секторі економіки Півдня України, фінансово підтримати тих, хто найбільше постраждав від посухи, звільнивши від сплати податків до кінця 2020 року, компенсувати оплату відсотків по кредитах підупалим господарствам.
Василь ПІДДУБНЯК
