- Чорне море – 14 128 тон (+ 64% до показників 2018), з яких вилов рапана склав 11 202 тонн (у 2018 році – 5,5 тис. тонн);
- Азовське море – 16 063 тонни (-24,8%). У 2018 році вилов склав 21,3 тис. тонн. У 2017 році – 37,5 тис. тонн;
- Причорноморські лимани – 70 тонн (-85,4%);
- р. Дунай – 561 тонна (+ 120,7%), з яких 447 тонн чорноморський оселедець (в 2018 році чорноморського оселедця виловили 126,6 тонн);
- пониззя р. Дністер з лиманом і Кучурганське водосховище – 2 581 тонна (+ 25,9%);
- Дніпровсько-Бузька естуарна система – 3 885 тонн (-8%);
- водосховища р. Дніпро – 13 959 тонн (+ 6%): Київське водосховище посилання – 1 379 тонн, Канівське – 859 тонн, Кременчуцьке – 5 197 тонн, Кам’янське – 2 497 тонн, Дніпровське – 1 163 тонни, Каховське – 2 862 тонни;
На утримання Держрибагентства в 2019 році з державного бюджету виділено 419,2 млн грн.
У районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR) судном «Море Співдружності» під державним прапором України в 2019 році видобуто 22,4 тис. тонни водних біоресурсів (криля).
Крім того, на озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують елементи аквакультури і промислового вилову. Всього в 2019 році в режимі СТРГ видобуто 8,2 тис. тонн водних біоресурсів.
У підсумку в Україні в 2019 році виловлено 97,1 тис. тонн водних біоресурсів.
Риборозведення (Аквакультура)
Україна має значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1,3 млн. га. При цьому, загальний нагульний ставовий фонд складає 120 тис. га, водосховища дніпровського каскаду – 797 тис. га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра – 5,9 тис. га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок – 13,5 тис. га та інші водойми України – 86,6 тис. га.
У 2019 році, за даними територіальних органів Держрибагентства, в Україні налічується понад 4 000 суб’єктів господарювання, які займаються рибогосподарською діяльністю в умовах аквакультури. Ними в 2019 році вирощено і виловлено 14 959 тонн товарної продукції аквакультури (це найнижчий показник у Європі кг/га).
Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87 % від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставах в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13 %.
Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку Аквакультури в країні (для порівняння в Україні виростили 15 тисяч тонн риби, в той же час в Китаї 49 мільйонів тонн!). За рибництвом майбутнє всієї рибної галузі України.
Розвиток аквакультури сприяє зайнятості сільського населення та населення прибережних територій. Крім того, аквакультура налічує у своєму складі значну кількість тваринного білка та посідає за цим показником третє місце після вирощування сільськогосподарської худоби та птиці.
Незважаючи на труднощі рибницькі господарства в країні працюють. У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12 % від загального обсягу по Україні), Черкаської (11 %), Донецької (8 %), Миколаївської (7 %), Херсонської та Сумської (по 6 %), Вінницької та Дніпропетровської (по 5 %) областей.
Рибопромисловий флот
ДОВІДКА
У 1991 році Україна входила до п’ятірки лідерів рибодобувних країн і виловлювала 1 млн. 100 тисяч тонн водних біоресурсів. В країні було 368 океанічних судна що вели промисел у Світовому Океані (у тому числі 70% були судна-заводи, які виловлювали і самостійно переробляли рибу на готову продукцію).
У 2019 році в Україні залишилося 4 судна які ведуть промисел в Океані. Всі вони в оренді. Три з них ходять під прапором Нової Зеландії (продукція орендарем реалізується в місці вилову). Фахівці стверджують, що в країну ці три риболовецькі судна повернуться тільки у вигляді металобрухту … Ще одне судно працює в Антарктиці, воно виловлює криля під українським прапором.
З втратою Криму країна позбулася чималої частини свого флоту, 108 одиниць якого залишилися в автономній республіці. З них 20 портових, 11 державних і 60 приватних рибальських суден. Ще 17 одиниць належали територіальним органам Держрибагентства. На сьогодні судна, які були в Криму перереєстрували в Іллічівський морський рибний порт (ІМРП): суда «Фішинг Компані», ДП «Сервіс», судно Інтеррибфлота «Море Співдружності», «Семііз», « Кореїз », « Каліпсо », три судна -танкера «Східний», «Південний», «Таманський».
Продуктовий рибний кошик
За рекомендаціями ВООЗ, людина повинна споживати в рік не менше 20 кг рибного продукту. У 2019 ми «недоїли» – кожен українець з’їв 9,6 кг риби, тоді як в 1991 році ця цифра становила 24,8 кг.
Тим часом в Японії на кожного жителя доводиться 70 кг, в північних країнах Європи (Норвегія, Швеція і Фінляндія) – 50 кг, а в Німеччині і Франції – 25-40 кг.
У яких областях України найбільше вживають риби:
- Київської (11,1 кг / рік);
- Одеської (10,7 кг / рік);
- Вінницькій (9,8 кг / рік);
- Полтавської (9,4 кг / рік);
- Черкаської (9,3 кг / рік);
- Херсонській (8,9 кг / рік);
- Миколаївській (8,2).
Корупція знищує рибну галузь
На даний час по всій країні йдуть протестні Акції рибалок, які вкрай обурені некомпетентністю чиновників Міністерства енергетики та захисту довкілля, що ведуть напрямок рибної галузі, а так само колосальною за масштабами корупцією в Держрибагентстві. Побори інспекторів рибоохорони довели їх до злиднів. Щоб вижити, рибалки змушені йти на порушення, чим позбавляють себе, свою професію і водойми майбутнього.
Це при тому, що Азовсько-Чорноморський вилов дуже важливий для нашої економіки, він становить 2/3 всього вітчизняного вилову.
Непрофесіоналізм, корупція і явний саботаж керівників рибної галузі наносять державі збитків в сотні мільйонів гривень. Все це веде до знищення вітчизняної рибної галузі, звільняючи рибний ринок для імпортної продукції, яка вже сьогодні займає 85% українського прилавку, що загрожує Продуктової безпеки країни в цьому сегменті.
Прес служба Асоціації рибалок України
передрук Новий Візит
