Чи відповідають обіцянки дійсності?
Економісти говорять, що будь-яке різке зростання пенсій може призвести до того, що рівень життя Українців ще більше погіршиться, як це сталося після того, як було піднято мінімальну заробітну плату.
І знову й знову наводять ті ж аргументи, які звучали торік стосовно різкого і зовсім обґрунтованого підняття мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Більш детально до чого це вже призвело в матеріалі «У херсонців середня зарплата стала меншою».
Цими днями не дивлячись на всі переконання фахівців і статистики, що рівень життя невпинно падає, свою лепту у розбудову казкової країни «Оз» вніс Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко, який знову заговорив про те, що ситуація поліпшується.
Так, за його словами, за два місяці поточного року, сума доходів до державного бюджету збільшилася одразу на 50% (звичайно ж якщо порівнювати з тим самим періодом минулого року), а місцеві бюджети взагалі отримали на 70% більше.
А що ж з видатками?
Про рівень видатків Розенко ані пари з рота. Тема повністю ігнорується... Так, цього року місцеві бюджети стали отримувати більше коштів. Але, це відбувається не тому, що зростає рівень економіки, а тому, що частина тих податків яка раніше йшла у державний бюджет, стала залишатися на місцях.
Крім того, пан Розенко не говорить жодного слова про те, що з цього року на місцеві бюджети перекладено фінансування тих галузей і напрямків, які раніше фінансувалися з державного бюджету, а тому, якщо порівняти рівень прибутків і видатків, то місцеві бюджети стали витрачати значно більше.
В першу чергу це стосується так званих «захищених статей», т.т. зарплата і енергоносії (соціальні заклади, школи, лікарні тощо). Всі гуманітарні та соціальні галузі, які відтепер фінансує місцевий бюджет, практично не мають статей розвитку.
Медицина та освіта не мають грошей ні на «капітальний ремонт», ні на «переоснащення». То ж, про які збільшення може йти мова? Якщо життєзабезпечуюча галузь – охорона здоров'я фінансується лише на третину від її потреб (на рівні цін п'ятирічної давнини). Про яке зростання може йти мова?
А ще Розенко переконує, що рівень надходжень до Пенсійного фонду (ПФ) зростає, що може призвести до того, що ще трішки і пенсії можна буде підвищувати. Натомість дані статистики свідчать, що рівень середньої заробітної плати невпинно скорочується...
Віце-прем'єр переконує, що зростання надходжень до ПФ становить на 43% більше ніж це було торік. І що таке зростання становить на 22% більше, ніж планувалося. Тоді як експерти-економісти у своїх коментарях переконують, що заяви Віце-прем'єра щонайменше некоректні, адже він оперує виключно терміном «прибуток», при цьому повністю ігнорує всі інші складові процесу.
Збільшення грошової маси не вказує на зростання економіки. Крім того, не слід забувати, що рівень офіційно оголошеної інфляції повністю не відповідає тому, що показує реальний ринок. Реальна інфляція у рази перевищує те, що декларує Уряд.
І все ж, Розенко доручив і Міністерству соціальної політики, і ПФ зайнятися розробкою механізмів «осучаснення пенсій» і зробити розрахунки щодо конкретного фінансового ресурсу, який може знадобитися для того, аби це сталося.
Нагадаю, що минулого року, для підняття власного іміджу Прем'єр неодноразово повертався до теми – «пенсійна реформа», яку за його словами Уряд планує здійснити вже цього року.
Але й до сьогодні КМУ не озвучив навіть принципові позиції та підходи до того, якими чином реформа буде відбуватися у реальному житті. Відомо тільки одне, що реформа, яку планує здійснити Гройсман, покликана в першу чергу «збільшити виплати пенсіонерам».
Що ж чергові обіцянки, чергова рекламна акція того, як добре працює Уряд ми почули й побачили, а коли будуть конкретні результати? Чи дочекаємося?
Сергій ОСОЛОДКІН
